8 березня щороку у 18 країнах світу відзначають Міжнародний жіночий день – “свято весни і краси”. Вважається, що своєю появою це свято має завдячувати Кларі Цеткін (німецька політична діячка, 1857-1933, похована в Москві, на Червоній площі). Саме з її ініціативи у 1907 році була проведена перша Міжнародна жіноча конференція. Цеткін була обрана секретарем Міжнародного жіночого секретаріату. На Міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені в 1910 р. за її пропозицією було прийнято рішення про святкування Міжнародного жіночого дня. Щоправда, точна дата його проведення чітко зафіксована не була.

За однією з версій, свято Міжнародного жіночого дня засноване на честь маршу протесту, організованого робітницями текстильних фабрик Нью-Йорка 8 березня 1857 року. Вони вимагали покращення умов праці, 10-годинного робочого дня, рівних прав для жінок. Демонстрантів тоді було розігнано.

До 1914 року свято відзначалося в різних країнах у різні дні березня. Традиція святкування Міжнародного жіночого дня утвердилася скрізь після того, як у 1914 році жінки Австрії, Угорщини, Німеччини, Нідерландів, Росії, США, Швейцарії та інших країн відзначили його саме 8 березня.

Читайте також: Святкування 8-го березня: якщо не можна перемогти традицію, то її треба переінакшити

Цього дня у 1917 році в Петрограді жінки вийшли на страйк за “хліб і мир” та виборче право. Миколі II довелося піти на поступки. Жінки в Росії одержали виборче право, а разом з ним і радянське ідеологічне свято.

Також дехто вважає, що не випадково саме 8 березня євреї святкують Пурім – свято на честь цариці Естер, завдяки якій юдеї отримали право повісити свого головного ворога Гамана з десятьма його синами та ще й знищили 75 тисяч своїх ворогів. Після такої перемоги вони зробили собі відпочинок – день гостини, радості та подарунків один одному.

А и знаєте ви, що наші пращури ще з дохристиянських часів відзначали першого березня новорічне свято – День Нового Літа. Всі ж знають щедрівку: “Щедрик-щедрівочка – прилетіла ластівочка”. Це ж відбувалося явно не в січні. Православна церква до 1492 року теж святкувала Новий рік 1 березня – в День народження Адама (бо жила за літочисленням від Створення світу). І тільки з 1700 року, за указом Петра І Новий рік святкують посеред зими…

У наш час у молдован, румунів, болгар, гагаузів, греків-македонців, албанців святковим днем є 1 березня – проводи зими і прихід весни – день народження природи, сонця, тепла, краси, день жінки. А грузини третього березня святкують день матері.

Свято початку весни й справді не чуже українцям. В українських селах Буковини побутує така легенда: гарний юнак у перший день весни вирушив на прогулянку до лісу, де посеред галявини побачив маленьку квітку, що підіймалася над снігом. Юнак підійшов до квітки й запитав, хто вона. Пролісок відповів, що він посланець Весни, що зима закінчилася й незабаром стане тепло й гарно. А коли парубок захвилювався, чи не змерзне квітка, Пролісок сказав, що не боїться холоду. Ці слова почув Мороз, що проходив поряд у цей момент.

Читайте також: День матері: історія та традиції свята

Щоб провчити квітку, Мороз почав лютувати і наслав такий холод, що Пролісок почав замерзати й умирати. Юнак, не бажаючи загибелі квітки, почав боротися з Морозом, але йому виявилося це не до снаги. І тоді, умираючи, він закрив грудьми квітку від холоду, і краплі крові хлопця впали на землю поруч із Проліском. Квітка вижила, зігріта подихом і кров’ю свого захисника, далі росла і сповіщала на весь світ про прихід Весни. А юнак перетворився на іншу квітку, що була такою самою гарною, як і Пролісок.

8 березня – рівно середина між 1 березня за Юліанським і Григоріанським календарями, які досі співіснують в релігійній обрядовості. І зважаючи на традицію привітань цього дня в Україні до жіночих робітничих рухів це свято не має жодного стосунку. Саме тому було би добре перенести святкування дня весни, краси і жіноцтва на 1 березня, вирішивши таким чином ідеологічну суперечку, що триває від часу проголошення Незалежності.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram