Минулого тижня чимало кандидатів поспішили зняти свої кандидатури з виборів президента. Вочевидь, поспіх був пов’язаний із тим, щоб їхнього прізвища не було в бюлетенях. Але постає питання: навіщо ж тоді балотувалися?

Відповідь проста: кандидати в президенти балотувалися, щоб знятися. Дехто розглядав це як інвестицію: мовляв, вкладаю два з половиною мільйони гривень, трохи попіарюся, а потім за мінімум удвічі більшу суму знімуся на користь якогось із кандидатів. Чи виторгую собі в потенційного переможця якусь хлібну посаду в майбутньому.

Вражає розмах цих людей: їм не шкода витратити 2,5 мільйони гривень просто на те, щоб кілька тижнів побути в статусі кандидата на найвищу посаду в державі. Ще не встигли навіть донести свою програму до суспільства, не дали шансу людям навіть запам’ятати своє прізвище, а вже знялися з виборів.

Читайте також: Стрес-тест для України: виклики президентської кампанії

Й одна справа, коли знімається політик із рейтингом. Наприклад, Андрій Садовий – лідер партії із розгалуженою структурою осередків, фракцією в парламенті й депутатами в місцевих радах, із медіа-групою, впізнаваністю, авторитетом і кількома відсотками рейтингу. Таке зняття бодай має якийсь сенс, можна повірити, що від цього рівень підтримки Гриценка зросте.

А який сенс у знятті з виборів Добродомова? Менше сенсу, здається, мало тільки його висунення. Із таким же електоральним успіхом цей кандидат міг просто написати в фейсбуці, що підтримує іншого. А якщо хотів більше публічності – то ще й на паркані. Все одно рейтинг Гриценка від цього ніяк не зросте.

Зняття з виборів Дмитра Гнапа ще комічніше. Після скандалу із грішми, які він не перерахував українській армії, публічна підтримка цим кандидатом когось – це радше мінус репутації реального претендента на булаву. Підтримка Мураєвим Вілкула – теж несуттєва, хоча радості не додає: Україні на руку, щоб прокремлівські політики чубилися один із одним.

Читайте також: Кандидати у президенти роблять усе, аби ми голосували серцем, а не розумом

Дивує зняття з виборів полковника Кривоноса на користь Порошенка. Тобто не той факт, що саме на користь чинного президента, а те, що Сергій Кривонос узагалі знявся з виборів. В армії його знають як серйозну й авторитетну людину. Знаючі люди підтвердять: цей точно не став би іграшкою в руках технологів, не реєструвався б заради того, щоб потім знятися на чиюсь користь. Але знявся – значить, мав аргументи.

Можливо, прочитав передвиборну програму Порошенка – й побачив, що вона краща за його власну. Так і бачу цю картинку: кандидати читають програми й пересвідчуються, що хтось інший обіцяє ще більше, тож плюють на все й ідуть зніматися з виборів на чиюсь користь.

До речі, останнє формулювання зраджує їхні справжні мотиви: раз кандидати знімаються на чиюсь користь, то означає, що балотувалися вони комусь на шкоду?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram