Чи мав Анатолій Гриценко реальні шанси стати наступним президентом країни? Так, мав. І досить значні. З першої п’ятірки потенційних претендентів у нього був найнижчий антирейтинг і один із найбільших рівнів довіри. На жаль, незважаючи на всю гіперактивність останнім часом, йому не вдалося очолити президентські перегони. Нині він десь замикає першу п’ятірку і має всі шанси не потрапити до другого туру. Можна розраховувати лише на чудо. Але якщо чудо не відбулося за рік…

Чи може стати таким чудом об’єднання Анатолія Гриценка і Андрія Садового, при умові, що мер Львова відмовиться від президентських амбіцій на користь колишнього міністра оборони? Просто арифметичного додавання електорату в таких випадках не відбувається. Тобто, саме по собі об’єднання претендентів на користь когось одного – це ще не привід для об’єднання прихильників. Хоч це надзвичайно гарний інформаційний привід. Але не більше. Але навіть арифметичне об’єднання електорату – не виводить Гриценка в другий тур.

Читайте також: Андрій Садовий відмовився від участі у президентських виборах

Створити геометричну прогресію вибухового зростання рейтингу можуть лише революційні ідеї, породжені об’єднанням. При умові, що ці ідеї будуть спрямовані на радикальне поліпшення ситуації в країні, зокрема рівня життя широких мас населення, за рахунок неординарних, рішучих і ефективних засобів. Крім того, вони мають бути майже сенсаційним чином запропоновані загалу.

Як свідчить досвід роботи з аудиторією Анатолія Степановича він і не трибун, і не яскравий пропагандист, і не харизма тик, який би запалив аудиторію. А найгірше, що він нікого не слухає, про що нещодавно зізнався один із найяскравіших політтехнологів краю Сергій Гайдай, котрий починав із ним працювати, але відчувши армійську дисципліну (ти начальник – я дурень) він одразу одійшов.

Отож, виходячи з логіки розвитку ситуації, з президентськими амбіціями пану Гриценку доведеться зав’язати. Він так і залишився полковником, гарним полковником, але так і не зміг стати генералом, не запропонувавши простої і зрозумілої, але радикальної і конкретної схеми перебудови нашої казарми. І не зміг нічого суттєвого протиставити яскравим харизматам – Тимошенко, Порошенку, Зеленському.

Читайте також: Гриценко озброївся генералом Трепаком

Так, якщо виключити з порядку денного фактор несподіваного чуда, то Анатолій Гриценко цей бій програв. Але якщо для нього важливий не сам пост, а справжня модернізація країни, перезавантаження як її правлячої еліти, так і інститутів держави, тоді з об’єднанням з таким сильним регіональним лідером як Андрій Садовий перспективи можуть бути досить обнадійливі. Тим більше в світлі наступних чергових парламентських виборів. При умові, що будуть враховані недоліки й вади цьогорічної президентської кампанії. Чого раніше – врахування недоліків і виправлення їх – не відбувалося.

Отже, якщо Анатолій Степанович використає всі можливості президентської кампанії, зможе об’єднати вся демократичну опозицію, чого досі не вдавалося нікому, тоді перспективи в цьому демократичному блоці можуть бути досить серйозні. А головне цей блок може стати досить впливовою силою в українському парламенті, де претендуватиме не тільки на керівництво ВР, а й – що найсуттєвіше при парламентсько-президентській формі правління – на формування уряду. Розумному досить! Чи не так?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram