Відразу ж зазначу, що «відкладення солей» – це не медичний термін, а народна назва. Але я зараз не про назву – медичну чи немедичну. Важливо розуміти, що відкладення солей – хворобливий процес, котрий виникає на тлі серйозного порушення метаболізму, тобто обміну речовин.

Раджу прочитати всім текст й людям молодого віку. Можливо, згодиться в сенсі усвідомлення переваг раціонального харчування, також – лікування (а не задавнення) соматичних захворювань й постійних помірних фізичних навантажень. З часом воздасться!

Отже, повертаючись до теми обговорення… Солі накопичуються і в м’яких тканинах, і в суглобах. Також спричинюють розростання кісткової тканини. Як наслідок – сильні, часто нестерпні, нічні і ранкові болі, хрускіт і скутість у суглобах, які можуть бути першими ознаками остеоартрозу, остеохондрозу та декількох інших захворювань суглобів кінцівок і хребта. (І я з власного досвіду знаю, про що зараз говорю).

Хворіють на «відкладення солей» переважно жінки, котрим за 50 років. Водночас фахівці фіксують випадки захворювання і в чоловіків, і в жінок, причому значно молодшого віку.

Стосовно груп ризику щодо «відкладення солей», то до них потрапляють всі літні (понад 60 років) люди, також – особи молодого і середнього віку, що мають «сидячу» роботу, відповідно провадять здебільшого малорухливий спосіб життя, а ще – професійні спортсмени, позаяк часто травмують суглоби.

Читайте також: Епідемія кору в Україні очолила список найбільших європейських проблем – Science

В Європі і в Сполучених Штатах Америки деформуючий артроз діагностовано у кожного десятого обстеженого. В Україні на нинішній день зареєстровано понад десять мільйонів пацієнтів із патологією суглобів кінцівок і хребта, і це тільки ті, що звернулися до спеціалістів.

Багато людей, не дбаючи про здоров’я, нехтують порадами і допомогою фахівців, а наслідки – плачевні, бо згаяний час (і, відповідно, прогресування хвороби) доволі часто дається взнаки інвалідністю.

Про захворювання розпитую завідувача ортопедо-травматологічного відділення Клінічної лікарні Львівської залізниці В’ячеслава Євфімішина.

Що таке деформуючий артроз?

Це системне захворювання суглобних і навколосуглобних тканин. Остеоартроз може розвиватися у будь-яких суглобах. В основі захворювання – дегенерація і деструкція (руйнування) суглобного хряща з наступною проліферацією (розрощенням) кісткової тканини. Залежно від того, ураження якого типу суглобів переважає, розрізняють кілька форм артрозу.

При стадіях запалення суглобів, спричиненого ревматизмом, здебільшого деформуються дрібні суглоби кисті і ступні. На пальцях з’являються затвердіння – так звані вузлики Гебердена. У стадії утворення вони болять, шкіра над ними запалюється і червоніє. Поступово суглоби деформуються, фаланги пальців потовщуються і скривлюються. Якщо дефекти утворюються у ділянці міжфалангових суглобів, їх називають вузликами Бушара. (З огляду на те, що руки – це наше все, додам, що при важких формах захворювання людина не годна себе обслуговувати, зокрема – не може самостійно їсти, бо не втримує ані ложки, ні агорнятка. Також зазначу, що потовщені і скривлені пальці проблематично, а часто й неможливо запхати у шкіряні рукавички, бо елементарно не поміщаються там. І це тільки два штрихи до «портрета»…)

Наступна стадія – остеоартроз опорних суглобів (колінних і кульшових).

І, нарешті, існує форма остеоартрозу з ураженням відразу багатьох суглобів – тоді говорять про поліостеоартроз.

За перебігом деформуючий артроз може бути без помітного прогресування, такий, що повільно прогресує, і такий, що швидко прогресує.

Чинники ризику

Сприяють виникненню артрозу будь-які порушення обміну речовин, ендокринні порушення. А найчастіше артроз розвивається у людей, які мають зайву вагу (бо у такому разі значно збільшується навантаження на суглоби), у хворих на цукровий діабет, у тих, хто має проблеми зі щитоподібною залозою, у жінок у клімактеричному періоді.

Різноманітні порушення кровообігу у кінцівках, зокрема – варикозне розширення вен, також можуть спровокувати розвиток недуги.

Доведено, що схильність до вузликової форми артрозу з ураженням багатьох суглобів передається від батьків, а особливо – по материнській лінії.

Сприяти розвиткові захворювання можуть сильні одномоментні травми, що супроводжуються забоєм, переломом, звихом, або часто повторювана мікротравматизація суглоба.

До слова: мікротравматизація є причиною розвитку артрозу у представників деяких професій. Прикладом є розвиток артрозу колінного суглоба у шахтарів, футболістів, бігунів, танцюристів, фігуристів; артроз ліктьових і плечових суглобів – у людей, що працюють із відбійним молотком, також у боксерів; артроз гомілково-стопних суглобів – у балерин; артроз дрібних суглобів кистей – у піаністів та програмістів, також – у масажистів, а ще – в ювелірів та швачок. (Це я перелічила приблизно-згрубша, бо, повторюю, не можна скидати з терезів генетичного чинника).

Ознаки захворювання

Хворі, зазвичай, жаліються на болі, які виникають при навантаженні на хворий суглоб і стишуються у спокої. Трапляється, що зранку людина зауважує ніби скутість рухів у хворих суглобах, яка зникає за деякий час.

Крім болів, пацієнти скаржаться на хрускіт у суглобах.

Поступово прогресує деформація (зміна форми) суглоба, одначе анкілози (цілковита нерухомість) розвиваються рідко.

Зрозуміло, що страждає функція суглоба, функціональна недостатність якого зростає й зростає.

Лікування

Пригальмування хворобливого процесу у суглобах можна досягнути завдяки спеціальному рухальному режиму. Основний його принцип – берегти уражений суглоб, водночас зберігаючи обсяг рухів.

Не рекомендується тривалий час ходити, довго стояти, часто підніматися сходами, та ще й на верхні, високі, поверхи.

Хворим на ожиріння треба прагнути до нормалізації маси тіла.

Незайвим є зміцнення м’язово-зв’язкового апарата за допомогою кількаразових курсів масажу та лікувальної фізкультури.

Масаж поліпшує загальне самопочуття, знімає спазм м’язів, нормалізує кровообіг, передачу нервових імпульсів, тим самим забезпечуючи поліпшення харчування суглобного хряща. Процедури треба робити у досвідченого спеціаліста і ПОЗА ЗАГОСТРЕННЯМ артрозу. Якщо нема протипоказань, до масажу варто вдаватися двічі на рік.

Важливу роль у підтримці рухливості суглобів і зміцненні м’язів довкола суглобів відіграють лікувальні фізичні вправи. Бо м’язи підтримують суглоб і допомагають зменшити навантаження на нього. А слабкість м’язів – типова ознака остеоартрозу. Відповідно, якщо зміцнюватимете м’язи довкола суглобів, то зменшите навантаження на суглоб і полегшите важкість перебігу захворювання.

Певне значення надається фармакологічній корекції – говорю про медикаментозне лікування (один – два рази на рік хондропротективними препаратами, і тільки за призначенням доктора, а не на «хлопський розум»!).

Для усунення больового синдрому застосовують фізіотерапію. Зокрема – грязьові та парафінові аплікації.

Ефективне (за умови відсутності загострення хвороби) й курортне лікування – говорю про сірководневі та радонові ванни. Але поможе воно, це курортне лікування, тільки на I і II стадіях хвороби, коли ще можна пригальмувати процес руйнування хряща в суглобі.

Зверніть увагу: ідеться про те, що процес можна ПРИГАЛЬМУВАТИ, але НЕ ЗУПИНИТИ. На превеликий жаль.

Читайте також: Три факти про медзакупівлі в дорослій онкології

Щодо незворотних змін у суглобах (а це деформуючий остеоартроз), то доктор рекомендує ендопротезування – хірургічне втручання, під час якого деформований суглоб, котрий унаслідок хвороби зносився, відповідно – вичерпав свою функцію, і котрий, окрім болю і страждань, хворому нічого не приносить, замінюють на штучний. Доктор вважає, що після такої операції людина у прямому розумінні слова стає на ноги, забуваючи про болі, про обмежені рухи, і, головне, повертається до повноцінного життя.

Чого нам усім і бажаю.

Хоча… Всі ж суглоби не заміниш! Ну це я так, принагідно. Міркування вголос.

То будьте мені здорові.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram