Ще одне слово, яке у 100% випадків зникає з текстів, які редагую, – "гарант".

У статті 102 української Конституції є таке: "Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина".

Читайте також: Що не так із нашими політологами і як їх називати

Як відомо, в Москві кажуть "гав", а в нас "гав-гав". У дев'яності спочатку російські, а потім українські медіа почали вживати словосполучення "гарант конституції" в гострознущальному сенсі. У росіян ішлося про Єльцина (який начебто сам себе так називав), а в українців вочевидь про Кучму, який Конституцією крутив як циган сонцем (спасибі StarLightMedia, нове покоління вже про це не в курсі) й ніфіга її не гарантував. Здається, тоді ще адекватний (потім став ригом, тепер знов правник-авторитет) Сергій Головатий жартував, що президент Кучма – "ігнорант Конституції".

Потім "гарант конституції" скоротилось до "гарант". Поступово зі знущального стало злегка іронічним. Якщо ми піджартовуємо про президента, можемо назвати його гарантом. А потім нові покоління журналістів і блогерів, які в Конституцію не вчитуються, вирішили, що це просто ще одна назва президента – гарант. Біс його зна, що воно значить, але люди вживають, і ми можемо.

Читайте також: Чому ніхто не переміг у першому турі

Жартувати про президента, я вважаю, можна, як і писати це слово з маленької літери (можете не сперечатися). А ось вживати слова, значення яких не розумієш, – зась. Тому "гаранта" з текстів я старанно виколупую, якщо не йдеться про страхову компанію "гарант-щось-там".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram