В Олега Ольжича є короткий текст "Дух руїни". Короткий переказ історії України від княжих часів із одним лейтмотивом: певної миті хтось шукає внутрішніх ворогів, і для перемоги над ними кличе ворогів зовнішніх.

Спочатку ми стаємо слабкими, а потім стаємо жертвами. Спочатку ми нападаємо одне на одного, а потім нападають на нас

Це постійний рефрен української історії. Він повторюватиметься завжди, тому про цю небезпеку ми маємо знати завжди. Ольжич писав про "дух степу": приходять, руйнують, ідуть. Без "учора", без "завтра".

Читайте також: Ворог – не тут. Але він хоче зруйнувати нас нашими ж руками

Ми можемо зараз наговорити одне одному багато про "корупціонерів" і "клоунів". Можемо лякати авторитатиризмом чи громадянською війною. Але від кожного з нас залежить, чи ці сценарії справдяться. Бо технологія проста: спочатку розкол і внутрішня війна, потім – усе решта. Якщо ми допустимо перше – допустимо решту.

Корупція – це проблема номер два. Проблема номер один – російські танки.

Популізм – це проблема номер два. Проблема номер один – російські танки.

Читайте також: Що не так із хрестовим походом українців проти Порошенка

(Танки, звісно, – це тільки образ. Все може бути тонше).

"У нашому суспільстві велася жорстока боротьба всіх проти всіх", – писав Ольжич. Це був 1941-й, і через три роки він загине в нацистському таборі. Йому було значно складніше, ніж нам. Але він мав ясність думки.

Нам теж це потрібно: ясність і спокій. І розуміння: головний ворог – у Кремлі, головна проблема – внутрішня війна.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram