Нещодавно, готуючись до своєї участі у профорієнтаційній конференції для підлітків, ми в освітній агенції «Вивчай!» опитали майже 30 клієнтів, на сьогодні студентів або вже випускників вишів за кордоном, про навички, які їм найбільше згодилися для успішного навчання в іноземних університетах чи коледжах. (Опитані, на даний момент, проживають в таких країнах, як Канада, США, Австрія, Німеччина, Нідерланди, Італія, Іспанія, Польща).

#1. Тайм-менеджмент

Всі опитані, без винятку, мали проблеми з плануванням і правильним розподілом свого часу. Для тих, хто їде вчитися за кордон, проблема загострюється ще і наступними факторами:

• необхідністю самостійної побудови свого графіка навчання у деяких країнах, особливо в США і Канаді, з урахуванням вимог до потрібної кількості крéдитів;
• бажанням поєднати навчання з участю у позакласних заходах — клубах, конференціях, воркшопах з написання резюме чи проходження інтерв’ю, а також з працевлаштуванням на кампусі чи за його межами;
• відсутністю контролю з боку батьків;
• самою суттю нового мовного, культурного і ментального середовища, в якому хочеться стільки всього побачити;
• обмеженими робочими годинами, неочікуваними вихідними, вимогами завчасного запису на прийоми, строгими правилами здачі завдань.

Ідеально не буде ніколи, тайм-менеджмент — це практика, висновки і знову практика. Ми радимо з раннього підліткового віку вчити дітей приділяти достатньо часу сну, хоча б 7-8 годин (сон — це одне з ключових завдань, на яке постійно треба виділяти час); ставити пріоритети у завданнях; планувати завчасно.

Як розвивати і покращувати:

• обговорення з дитиною власного підходу до тайм-менеджменту, постійний аналіз помилок і досягнень, покращення практики;
• пройти разом з дитиною славнозвісний онлайн-курс Learnign How to Learn: Powerful mental tools to help you master tought subects (який не зовсім про тайм-менеджмент, але правильне використання часу і ресурсів саме для навчання), або інші курси;
• поїздки за кордон на навчання, на короткий період від двох тижнів чи на довгий семестр — два роки (вчать вчасно зранку вставати, вчасно виходити на зупинку громадського транспорту, правильно вчитися самостійно після занять, вчасно приїжджати додому і т.д.; чим довша програма, тим більше відповідальності за результат вона передбачає, і тим ефективніше тренування тайм-менеджменту).

#2. Майстерність презентації

Майстерність презентації — не просто вміння стати перед аудиторією і розповісти про проект чи дослідження. Це комплексна навичка зробити це дослідження, виділити в отриманій інформації головні тези, оформити подачу цих тез за допомогою презентаційних інструментів, потім їх представити перед аудиторією, а також відповісти на додаткові запитання. І все це відповідною іноземною мовою (а значить, треба не боятися і перепитувати, якщо питання не зрозумів).

Читайте також: Симулякр освіти породжує в підсумку симулякр суспільства і симулякр політики

Як розвивати і покращувати:

• практика презентацій у школі, університеті (хоча далеко не у всіх навчальних закладах України практиці презентації приділяють достатньо уваги);
• курси публічних виступів для підлітків, членство і практика у клубах Toastmasters;
• навчання на спеціалізованих підготовчих літніх програмах (у літніх таборах) для підлітків за кордоном, особливо в англомовних країнах, де презентаційним навичкам приділяють дуже багато уваги. Приклади таких програм: Young Leaders Program, London Adanced Studies Program, Law School Preparation, Mini-MBA. Частину таких програм проводять і в неканікулярний період;
• навчання на програмах культурного обміну в середніх школах за кордоном, коли часто презентують проектні групові дослідження на уроках.

#3. Вміння працювати в команді, емоційний IQ

Роботі в команді приділяють багато уваги як у середніх школах, так і у внз у ряді країн, особливо у Канаді, США, Ірландії. В такі школи можна їхати на довгий період чи коротший — від одного семестру (програма культурного обміну). Одна з приватних канадських шкіл, наприклад, має власну додаткову обов’язкову програму (паралельно з державною канадською) Global Leadership Program, націлену на розвиток лідерських, командних навичок, роботи в громаді.

В Україні групами над проектами працюють в основному в приватних школах, але у державних ситуація також покращується. У групах працюють часто на різних підліткових і профорієнтаційнихтренінгах, яких принаймні в Києві зараз велика кількість. Батькам варто шукати для дитини середовище, де робота в команді — звичний інструмент навчання.

Працюючи в групі, важливо слухати, чітко презентувати свою ідею, проявляти почуття емпатії, ввічливо заперечувати. Студенти особливо часто розповідають нам про роботу в команді у внз Італії, Іспанії, Канади, США, у прикладних університетах Австрії і Німеччини, Нідерландів.

#4. Гнучкість мислення, адаптивність, толерантність

Як порадив один з наших клієнтів, треба мати такий спосіб мислення — «не іммігруй, інтегруйся» («have mindset ‘don’t immigrate, integrate» ). Далі цитую студентів:

«Важливо розуміти, що ти потрапляєш в новий соціум з інтернаціональними студентами, які мають різні культури. Потрібно всіх поважати та бути готовим до того, що комунікувати з усіма прийдеться по-різному. Наприклад, для людей з Індії цілком нормальним явищем є прийти на заплановану зустріч на годину чи навіть декілька пізніше. Коли ти готуєш проект разом, це може створити певний дискомфорт».

«Те, чим ми не займалися в Україні – це вміння складати графік усіх наших групових проектів, розподілу робіт, а також надання критики членам команди, яка буде конструктивною і результативною водночас, адже у групах можуть бути одногрупники з різних країн, наприклад, Індія, Китай. Їх спосіб пояснення думок може відрізнятися від нашого і часто здавалося що коли китайці щось пояснюють, то проходить вічність».

Поїздки за кордон на навчання, починаючи від підліткового віку, — це взагалі ідеальний спосіб розвинути навички гнучкості мислення, адаптивності і толерантності. Навіть групова поїздка у мовних табір в Англію чи Ірландію, з якої багато хто починає, вчить як толерантності до учасників власної групи, так і до студентів-представників інших країн, які приїжджають навчатися. Чим частіше дитина потрапляє в іноземне середовище, тим краще вона розуміє, що кожному притаманна своя ментальність, традиції, цінності, і не сприймає інакшість, як щось погане.

Багато енергії спочатку йде також на звикання до інакшості у побуті. Але якщо мати ставлення «це нормально, просто по-іншому» (щодо окремих кранів для гарячої і холодної води, відсутності запіканки на сніданок, необов’язковості шапки у вітряну погоду, обов’язковості у використанні механічної сушки після прання, вихідного у неділю, коли нічого навкруги не працює тощо), то період адаптації пройде швидше, психологічний стан студента буде кращий, а продуктивність навчання вищою.

#5. Вміння постійно вчитися (Lifelong Learning)

В ідеалі, навчання, правда, має бути не «зазубрив-здав-забув», а (цитую вислови студентів): «У навчанні довелось взагалі себе перелаштовувати, оскільки в європейських університетах важлива не дисципліна (відвідування занять, правильне ведення конспектів, справне виконання всіх завдань, «зубріння» теорії), а саме розвиток мислення і вміння використовувати знання». «Не боятися важко працювати і постійно розвиватися. Матеріали, тренди з’являються постійно». «Усвідомити те, що тобі не потрібно знати все, і вміти ділитися інформацією з іншими».

Читайте також: Що таке STEAM-освіта і чому вона така популярна

Постійно вчитися — це бути допитливим, критично мислити і ставити правильні запитання, знати способи й інструменти знаходження відповідей. Недарма у старшій середній школі у багатьох західних країнах є такі предмети, як Learning Strategies (стратегії навчання), Integrated Technologies (інтегровані технології), Critical Thinking (критичне мислення), Theory of Knowledge (теорія знання), Approaches to Lerning (підходи до навчання). Вчитель тут все більше стає наставником і координатором, а не переповідачем теоретичного матеріалу, який і так можна знайти в різних джерелах.

Як розвивати і покращувати:

• за можливості організовувати зустрічі підлітка зі спеціалістами різних сфер, які би розповідали про сучасні тренди, як вони змінюються в умовах роботизації, наводили конкретні приклади (також через профорієнтаційні тренінги);
• підкріплювати будь-який теоретичний матеріал, у школах чи на позашкільних курсах, прикладами, кейсами практичного його застосування. Такі кейси можна шукати разом з учителем в інтернеті, командно у групі аналізувати;
• обов’язково дати доступ підліткові до онлайн-курсів — платних чи безплатних. Адже онлайн-освіта стане чи не основою його постійної самоосвіти в майбутньому.

Згадані 5 навичок — це, звичайно, не вичерпний їх список для комфортного, успішного навчання за кордоном. Але без них буде складно. Тому бажаю дітям успіхів у їх розвиткові, а батькам мудрості і терпіння у підтримці своїх найрідніших.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram