Президентські вибори затьмарили собою багато інших важливих подій. До прикладу: сьогодні на засіданні уряду може бути ліквідовано державну корпорацію "Українське державне об'єднання "Радон". Проект відповідного розпорядження під номером 5.1 стоїть у плані розгляду документів Кабінету Міністрів. Доповідач – міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

У чому масштабність події? Поспішні рішення можуть вплинути на рівень ядерної безпеки країни. Нагадаю, що головним завданням корпорації "Радон" з моменту її створення після Чорнобильської аварії у 1990 році, є "збирання, транспортування, переробка та захоронення радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання, дезактивації забруднених матеріалів" та виконання Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами на 2008-2017 роки, затвердженої Законом України від 17.09.2008 N516-VI. У складі єдиного комплексу діють 6 держкомбінатів та кілька держпідприємств.

Читайте також: Ядерна зброя та українська культура

За оцінкою Державної Інспекції ядерного регулювання України "реорганізація ДК "УкрДО "Радон" може призвести до негативних наслідків у сфері фізичного захисту". Зокрема, ліквідація, реорганізація й розчленування комплексу може призвести до "знищення єдиної системи моніторингу функціонування систем фізичного захисту пунктів захоронення радіоактивних відходів, головна станція моніторингу якої розташована у приміщеннях комплексу виробництв "Вектор" у зоні відчуження".

Не виключено, що активні дії з реорганізації можуть бути пов'язані із спробою отримати доступ до використання грошей Державного фонду поводження з радіоактивними відходами. Йдеться про понад 900 мільйонів гривень з бюджету країни цього року й, загалом, 6-ти мільярдів гривень впродовж реалізації п'ятирічної програми. Розпорядником цих коштів Фонду поводження з радіоактивними відходами визначено Державне агентство з управління зоною відчуження. І це за існуючої колізії – відсутності Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами на 2018-2027 роки.

Наприклад, вже виведені з структури корпорації "Радон" два держпідприємства, серед яких Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами ДСП ЦППРВ планують у 2019 році здійснити закупівлі "обладнання, товарів, послуг, витратити на будівництво й реконструкцію" понад 740 млн. грн.

Читайте також: Суперечки про ядерну зброю загрожують безпеці Заходу більше, ніж сама зброя – журналіст

Виходячи з наявної інформації, можна зробити висновок, що широкого обговорення з експертами у сфері ядерної безпеки не було. Думаю, що в країні, яка незабаром вчергове вшановуватиме жертв трагедії Чорнобильської аварії, не варто пояснювати важливість питання безпеки й ризиків, які можуть виникнути вже у недалекому майбутньому. Було б розумно відмовитись від прийняття поспішних рішень й здійснити комплексну експертизу запропонованих Кабінету Міністрів рішень, із залученням провідних профільних інституцій та міжнародної організації МАГАТЕ.

Адже мова про ядерну безпеку як України, так й цілого регіону – в тому числі, й країн Європейського Союзу. Крім того, антикорупційним структурам (зокрема, НАБУ й ДБР) варто також звернути увагу на фінансовий аспект цієї справи. Аби допомогти державним службовцям використати немаленькі кошти державного бюджету саме за цільовим призначенням. Адже важлива складова антикорупційної політики держави – це упередження можливих порушень й злочинів. Це ефективніше, аніж потім роками розслідувати гучні справи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram