Сьогодні я виступаю, як мама, як педагог, як голова батьківського комітету, як співголова жіночого руху «За сімейні цінності», як організатор проекту он-лайн підготовки дітей до ДПА та ЗНО 200baliv.org.

Верховна Рада України вже черговий тиждень розглядає мовний закон, а у 2018 році 46 892 учасника не склали тест з української мови та літератури. Ці цифри болячи сприймаються ще й тому, що цей показник «не склавших» із кожного предмету щороку збільшується, не дивлячись на зниження Центром оцінювання якості освіти прохідного балу.

Свого часу, коли мій син навчався у 10 класі, вивчивши кращий світовий досвід, ми із іншими батьками, репетиторами, психологами створили он-лайн ресурс із підготовки до ДПА та ЗНО, записавши систему відео-уроків до кожної із тем, що виносяться міністерством освіти на перевірку та, підкріпивши ці відео-уроки тестами в форматі ЗНО для того, щоб надати можливість якісно підготуватися всім охочим. Це не грантовий продукт – це реалізована батьківська ініціатива.

Проект пройшов апробацію протягом 2-х років, і ми готові передати цей проект Уряду, щоб включити його, як пілотний, для апробації з підготовки дітей, які є представниками нацменшин, учнів професійно-технічних училищ, які зараз найбільше потребують допомоги держави у цьому питанні.

Вже 2 роки наша команда аналізує результати і ми стверджуємо, що підготуватися і скласти успішно тести – цілком реально. І результати 200 балів у тих, хто користуються цим ресурсом, тому у підтвердження. У 2018 році – 200 балів з української мови отримав випускник кримської школи, який займався виключно на ресурсі.

Читайте також: Сімейна реліквія як код української родини. ВІДЕО

У чому ж проблема? На нашу думку, головна проблема – відсутність навичок самостійної підготовки в більшості випускників українських шкіл та сформований контроль батьків за оцінками, а не за рівнем оволодіння темою.

Всі наслідки ми усвідомлюємо, коли учні, які навчалися успішно в школі, не здають перші свої сесії у вищих навчальних закладах.

Ми живемо в світі, який стрімко розвивається і на перший план вже виходить не здобуття відмінного атестату, надійної на все життя професії – а вироблення у дітей умінь і навичок, які є актуальними сьогодні і залишаться актуальними в майбутньому.

Серед них на Всесвітньому економічному форумі в Давосі зазначили:
- навички взаємодії, роботи в команді;
- комунікаційні навички _ уміння переконливо говорити;
- аналітичне мислення, увага до деталей;
- уміння самостійно навчатися (світ настільки швидко змінюється, що кожні 7 років людині потрібно оволодівати новими знаннями);
- самоорганізація, здатність до дистанційного навчання.

Підсумовуючи дослідження, які проводяться в різних країнах світу, робимо висновки: 85% професій, які будуть актуальні через 10-15 років, ще не існують!

Отже, основною компетенцією, якою має оволодіти дитина, що випускається зі школи, має стати вміння швидко і вміло визначати, що вона робить у своєму житті найкраще, робити вибір, реалізовувати, і протягом професійного життя самостійно поповнювати багаж знань, застосовувати їх на практиці.

Сучасний світ потребує від дитини іншої компетенції: ранжувати завдання. Всі завдання зробити неможливо. Тому школа і сім’я мають бути одностайні в підтримці дитини: давай, орієнтуйся, розбирайся, що можна скоротити, а що робити уважно, максимально правильно.

Найбільша проблема, яка виникає – ми перекладаємо відповідальність за якість знань на іншу особу, не даючи дитині шанс спробувати розібратися самостійно із матеріалом.

Наслідки таких дій: ми готуємо дітей до позавчорашнього світу!

Читайте також: Закордонний досвід та звернення до церкви: у Києві пройшло засідання жіночого клубу "За сімейні цінності". ВІДЕО

Спільне завдання школи і сім’ї сьогодні вкладається в необхідність навчити дитину робити вибір важливого і самостійно докладати зусиль для отримання результату.

Говорячи про співпрацю шкіл та батьків, ми маємо на увазі не лише зв’язок “батьки-вчителі”, а й зв’язок між школою та місцевою громадою загалом. Коли школи, сім’ї та місцева громада співпрацюють, учні демонструють кращі результати в навчанні. Активна участь батьків в освітньому процесі впливає на успішність їхніх дітей.

7-річні дослідження Чикагського університету виявили, що учні шкіл, які тісно співпрацювали з батьками, мали в 10 разів вищі шанси покращити свої показники з математики й у 4 рази – з мови, порівняно з учнями шкіл, які цього не робили.

Сьогодні мама третьокласника Оксана Скляренко розробляє і проводить уроки культурної спадшини, дозволяючи дітям пізнати і долучитися до відродження традиційної української ляльки, а Олег Сморчков успішно відроджує дитяче регбі в Україні. І такі форми співпраці непоодинокі.

Наші пропозиції:

Через опитування батьків, яке було проведене нашою організацією «За сімейні цінності», дієвим механізмом сертифікації педагогічних працівників середньої та старшої школи, окрім підвищення педагогічної майстерності, вбачається:

- запровадження проходження педагогічними працівниками середньої та старшої школи обов’язкового ЗНО із предмета викладання на рівні із випускниками шкіл, що дозволить забезпечити неупереджену оцінку професійної компетенції.

- запровадити сертифікацію репетиторів, шляхом проходження ними 1 раз у 3 роки ЗНО на рівні із випускниками українських шкіл.

- запровадження ефективних форм партнерської взаємодії школи із родиною. Обмін досвідом.

Підсумовуючи зазначене, пропонуємо Уряду розглянути і взяти до уваги пропозиції громадського суспільства, представлені на цих парламентських слуханнях жіночим рухом «За сімейні цінності».

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram