10 квітня була дев’ята річниця Смоленської катастрофи – трагічної події не лише для Польщі і всієї Європи, але й для країн "Східного партнерства", яких активно підтримував загиблий екс-президент Польщі Лех Качинський.

Дев’ять років тому, коли Качинський разом зі своєю дружиною, співробітниками адміністрації і вищим військовим керівництвом країни прямували до Смоленська, щоби взяти участь у жалобній церемонії з нагоди 70-ї річниці Катинського розстрілу, сталася авіаційна катастрофа.

Ця подія, по-перше, була безпрецедентною трагедією для Польщі, породивши навколо себе величезну кількість теорій змови.

Як наслідок, тема цієї катастрофи стала самостійним чинником, що впливає як на внутрішню, так і на зовнішню політику Польщі.

Розслідування проти "колишніх"

У 2015 році, коли уряд "Права і справедливості" прийшов до влади в Польщі, Ярослав Качинський, рідний брат загиблого президента, активно апелював до електорату, заявляючи, що їхня політика буде продовженням справи, розпочатої Лехом Качинським.

Це означало зміцнення незалежності і суверенітету Польщі на міжнародній арені, посилення економіки і соціальної захищеності населення, а також підтримку країн "Східного партнерства" з активною співпрацею з Україною, яка на той момент вже посилено боролася з російською агресією.

Апеляцію до населення з емоційними промовами Ярослава Качинського щодо незакінченої справи його трагічно загиблого брата значна частина населення сприймала схвально.

Усвідомлюючи той факт, що тема загибелі Леха Качинського – це глибоко політичне явище, керівництво "Права і справедливості", навмисно чи ні, використовувало її в своїх цілях, виправдовуючи волею загиблого екс-президента частину своїх дій.

З огляду на те, що серед польського населення була дуже поширена теорія змови, за якою Леха Качинського навмисно вбили, уряд "Права і справедливості" вирішив "піддатися" волі суспільства і почати власне, незалежне розслідування загальнонаціональної трагедії.

Читайте також: Розслідування Смоленської авіакатастрофи: чи переможе російська "версія правди"

При цьому Смоленську катастрофу в ПіС також активно використовували з метою удару по опозиції.

Наприклад, виступаючи рік тому на телеканалі TVP Białystok, Ярослав Качинський заявив, що тодішній польський прем'єр Дональд Туск несе як мінімум моральну відповідальність за Смоленську катастрофу, а як максимум йому слід пояснити юридичні аспекти того, що відбувалося після трагедії Ту-154М.

З метою розслідування трагедії уряд Польщі 2016 року створив слідчу підкомісію, якою керував екс-міністр національної оборони Антоні Мацеревич. Під час своєї роботи члени підкомісії постійно викликали на допити політиків з уже опозиційної партії "Громадянська платформа".

При цьому можливості слідства обмежені неможливістю дослідити уламки президентського Ту-154М, які досі не повернула Росія. Вимога про їхнє повернення Польща висуває з 2013 року.

Остаточний звіт про причини Смоленської катастрофи в уряді обіцяють оприлюднити на рубежі цього і наступного років. На даний момент підсумком кількох років роботи урядової слідчої підкомісії був висновок, який свідчить про те, що перед падінням літак Леха Качинського Ту-154М був пошкоджений вибухом, а вибухова речовина мала у своєму складі тротил.

Результати нового слідства кидають тінь на Єжи Міллера, який підписав результати раннього розслідування, опозицію і загалом на екс-уряд Польщі, які непрямо ставали винуватцями події.

Їх також звинувачували у змові з Путіним, за наказом якого, на думку прихильників теорії змови, і підлаштували вбивство Леха Качинського.

Торг з РФ

Відносини за лінією Москва – Варшава, які ніколи не характеризувалися високою динамікою і теплотою, після подій 2010 року практично звелися нанівець.

У польському суспільстві, незважаючи на результати розслідування, які свідчать, що причиною катастрофи стали погані погодні умови і зіткнення з деревом, вкоренилася думка, що Путін безпосередньо винний у смерті Леха Качинського. Тому подальші двосторонні відносини опинилися в глухому куті і лишаються там і досі.

Читайте також: Смоленська трагедія: чи взнаємо ми правду?

Причиною також є засудження Польщею військової агресії РФ проти України.

При цьому тема Смоленська, що стала "каменем розбрату" між Варшавою і Москвою, здатна принести РФ і дивіденди.

У 2020 році, на 75-ту річницю визволення в'язнів концентраційного табору "Освенцим", керівництво меморіального музею запросило взяти участь прем'єр-міністра РФ Дмитрія Медведєва.

Вже сьогодні дедалі популярнішою стає думка, що керівництво Польщі завдяки цьому візиту зможе нарешті розблокувати двосторонній діалог з РФ і заразом повернути уламки Ту-154М.

Наскільки реалістичним є сценарій повернення уламків президентського авіалайнера до Польщі, поки невідомо. Досвід показує, що тема Смоленської катастрофи викликає в уряду Росії небажання спілкуватися.

При цьому можна з певністю прогнозувати, що якщо влада Польщі і далі буде налаштована повернути Ту-154М, то перед цим їй однозначно доведеться розморозити діалог і досягти порозуміння з РФ.

Лишається сподіватися, що тема України в таких двосторонніх відносинах або зовсім не буде порушуватися, або тільки в позитивному для Києва ключі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram