Ви ніколи не задумувались, чому на не смішному комедійному шоу весь зал заливається сміхом? Звісно, хтось може потрапити на одну хвилю з артистом, але увесь зал? Та ще й від показаного пальця чи якоїсь банальної фрази?

Насправді психологи давно дослідили це питання, і в більшості робіт його відносять до когнітивного дисонансу. Психологи пояснюють, що людям важко підсвідомо визнати, що вони дарма заплатили за несмішне шоу свої гроші. Важко визнати себе невдахами, а тому набагто простіше посміятись, тим самим знявши помилку з повістки своєї свідомості, бо це значить, що гроші за шоу заплачені не дарма.

Читайте також: Пам’ятка виборцю до ІІ туру виборів президента України

Але ще до цих відкриттів когнітивний дисонанс давно завоював популярність у військових середовищах. Дідовщина в армії, наприклад, ставала невід'ємною традицією саме через нього. Люди, над якими знущались, через рік служби самі знущались (для того, щоб у своїй підсвідомсоті не визнавати насильство над своєю особистістю рік тому, як факт того, що вони дозволили тоді знущатись над своєю честю та гідністю). Пізніше це явище швидко запозичили спецслужби та політичні експерти, а також... секти. Так, більшість деструктивних, тоталітарних сект, побудовані саме на цих принципах.

Ви ніколи не задумувались, наприклад, чому представники якоїсь релігійної організації, над якою сміються на вулиці, так фанатично стверджують свої догми всупереч суспільному осуду та образам? Все правильно, їм простіше ще більше переконатись у своїй релігійній правоті та правоті свого лідера, ніж у тому, що вони потрапили під контроль секти. А тому новачків таких релігійних груп найбільше за усіх посилають на проповіді, щоб у агресії суспільства, вони ще більше утвердились у своїй вірі.

Але до чого тут вибори? Певно ви вже здогадались – все надзвичайно просто. Коли представник одного політичного табору, замість того, щоб вести конструктивну полеміку навколо програм кандидатів, спускається до рівня цензурних і нецензурних образ та агресивних емоцій – спрацьовує цей самий когнітивний дисонанс. Кожен з двох опонентів жвавої і водночас безрезультатної перепалки, що несе за собою лише втрату часу, занурює один одного у цей стан. Стан, у якому захистом є ще більше емоційне (і часто бездумне) прийняття положень свого кандидата. Якщо людина спробує почути іншу сторону, вона підсвідомо прийме всі ті образи, які на неї були висипані зопалу.

Читайте також: Чому не варто обіцяти виборцям нового генпрокурора після виборів

Тому на цьому тлі Facebook-війни українців здаються більш політичними вірусами, що мають збити рейтинги кандидатів. Хоча насправді в більшості випадків теж є похідними того ж дисонансу через політичні потрясіння, які зараз переживає наша країна. Але все це у вимірі людини не так важливо. Основне зрозуміти, що ображаючи іншу людину, ви в більшості випадків ще більше переконуєте її у своїй правоті.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram