MENU

Пасха, паска чи куліч: рецепти і правила випікання

2568 0

Пасха, паска і куліч. Всі ці три слова вживаються на позначення одного й того самого – Великоднього хліба.

Однак між цими поняттями є й певна, хоча і несуттєва, різниця. Оскільки на цю тему навряд чи можна написати щось повніше, а підготовка до Великодніх свят триває, нагадуємо рецепти та правила випікання святкового смаколика, пише УП. Життя.

Пасха, паска чи куліч? Сьогодні можна почути, що всі ці три слова вживаються на позначення одного й того самого – Великоднього хліба. Однак між цими поняттями є й певна, хоча і несуттєва, різниця.

Так, пасха – це великодня страва, виготовлена з сирого чи вареного сиру та спресована у формі обрізаної піраміди, що символізує гріб Господній, та з літерами "ХВ", що має означати перемогу Христа над смертю та його Світле Воскресіння.

А от паска і куліч – це пасхальний хліб, що робиться з борошна з додаванням інших інгредієнтів. Відрізняються вони, власне, лише стилем оформлення. Паску вправні господині прикрашують різними символами, візерунками тощо. А от куліч просто приливають білою глазур'ю, яку зазвичай роблять зі збитого із цукром білка, та присипають цукром.

Читайте також: Алла Мазур розкрила секрет найсмачнішої закарпатської паски

З вечора до вечора. "Раніше процес приготування паски займав цілу добу. Так, в середу ввечері готували опару для паски. Яйця завчасно вбивали в окремий посуд і залишали трохи постояти. Тоді жовтки червоніли і паска була жовтішою. Замішену опару ставили на ніч в тепле місце, а вночі прокидалися й дивилися, чи досить вона тепла, чи гарно росте. Зазвичай, ставили на лежанки", – ділиться спогадами 60-річна мешканка села Шевченкове на Одещині Віра Шаргородська.

"Якщо ті були надто гарячі, то підставляли брусочки, аби опара не підварилась. А вже вранці в Чистий четвер до опари додавали борошно і замішували тісто. Протягом всього року завжди залишали для пасок найкраще борошно. Замісивши, тісто лишали на 4-6 годин рости. Потім вже з готового тіста виробляли паски у циліндричних формах, знову лишали їх ще на 2-3 години доростати. В той же час розтоплювали піч і ставили пекти паску приблизно на 40-50 хвилин", – додає господиня з Одещини.

А от 61-річна киянка Ганна Бут, народна майстриня з виготовлення декоративного печива, зауважила: "Приступаючи до випікання пасок, хазяйка повинна бути в чистому одязі, з чистими думками. За давнім звичаєм, приготувавши всі інгредієнти, вона має запалити свічку (бажано три, але можна й одну), та помолитися своїми словами, аби Бог поміг спекти паски високі та смачні".

Паски білі, жовті та... чорні. "Від хліба паски відрізнялись висотою. Чим вища була паска, тим краще, – розповідає історик і етнограф Леонід Шилов, господар українського етнографічного музею "Хутір Савки". – Здавна випікали паски трьох видів: білу, жовту і чорну. Білі були присвячені тим душам, які вже відійшли в інший світ. У них майже не додавали яєць. А от у жовті, присвячені сонцю, вбивали багато яєць, тому вони й були жовтого кольору. Чорні ж паски були для самих себе. Адже живі люди ходять по чорній землі, тому і паски для себе робили із житнього борошна, аби теж були чорні. Готові паски завжди ставили в східному кутку будинку, що символізувало приношення певної жертви".

Читайте також: В цьому році півкілограмова паска обійдеться майже в 37 гривень – експерт

Перед тим, як ставили пекти паску, піч повністю чистили. Потім, коли її вже розтоплювали, спершу перевіряли, чи не надто вона розпечена, аби ставити пекти паску. Для цього було кілька способів. Віра Шаргородська розповіла, що вони в піч спершу клали газету. Якщо вона пригорала, то ще трохи чекали.

А от Леонід Шилов каже, що в давнину, коли і газет не було, кидали борошно. Якщо воно набувало коричневого відтінку – паску ще не ставили, чекали, поки кинуте до печі борошно не ставало яскраво-золотистим: "Після того, як виймали готову паску, в піч засовували руки і казали: "Дай Боже рукам таку ж силу і таку ж міць, як тим пасочкам".

А потім намагались підняти до печі ноги, і також примовляли: "І ноги зроби такі красиві і здорові, як ці паски. Вважалося, якщо так зробити, то Бог пошле здоров'я на цілий рік", – каже господар музею.

Повну версію читайте на сайті УП. Життя.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини