Я абсолютно російськомовна людина. 

Не можу сказати про себе, що я вільно перехожу на українську під час особистого спілкування. Це вимагає від мене неабияких зусиль.

Я забуваю слова, використовую русизми, і в мене жахливий акцент.

Моя родина – російськомовна, до 10 класу я вчилася у російськомовній школі у абсолютно російськомовному місті, і в 10-11 класах мої батьки наймали мені репетитора з української, аби підтягнути мову перед університетом.

Тим, що я взагалі можу більш-менш нормально писати українською та якось розмовляти, я завдячую перш за все українській літературі у школі.

Тій самій, яку всі, як один, ненавидять.

А я її обожнювала.

Я була тою дитиною, яка влітку прочитувала із задоволенням довжелезні списки "обов'язкового читання" та "необов'язкового, але пов'язаного" (у вас були такі?).

Я вивчала напам'ять з "Мойсея" (диалог з дияволом!) та "Івана Вишенського" (сцена з павуком!).

Я "ковтала" Марко Вовчка, Коцюбинського, пухкі томи Гончара, Загребельного, п'єси Кропивницького та Старицького, історичні романи, – все, що було.

Читайте також: "Нації вмирають не від інфаркту": зміна, на яку здатен кожен

Це був такий великий вступ ось до чого.

Читаю зараз аналіз Ukrainian Reading and Publishing Data 2018. Опитування респондентів щодо читання та купівлі книжок.

Питання: "Книжки яких жанрів ви читали протягом року? А яких жанрів – купували?" 

На наукову та науково-популярну літературу припадає 20% серед прочитаних книжок, і 6% – серед тих, що купують.

Є гендерне розділення серед читачів наук-попу: чоловіки – 28% серед усіх жанрів, жінки – 15%.

Також є регіональні особливості. Наукові та науково-популярні видання частіше називалися у Західному і Південному регіонах.

19,4% опитаних читали наукову або науково-популярну літературу декілька разів на рік, а 9,8% – декілька разів на місяць.

Там загалом багато цікавого.

"Найчастіше купували книжки українських видавництв працівники сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури, ЗМІ".

Жінки частіше за чоловіків віддають перевагу друкованій книзі, і так само більше купляють книжок саме українських видавництв. І так далі. Можете подивитись самі.

І є також таке.

"Приблизно порівну читачів, які вдома спілкуються українською відповідають, що їм зручніше читати книги українською (47%) або будь-якою мовою (45%).

Серед російськомовних (вдома) читачів картина зовсім інша: майже дві третини з них (62%) відповідають, що їм зручніше читати книги російською і третина (34%) – що будь-якою мовою".

"Будь-якою" – в сенсі російською чи українською.

Читайте також: 10 українських звичок, які дивують іноземців

Так от, щодо наук-попу.

Я – та сама людина, яка спілкується дома виключно російською.

Ще 10 років тому я їздила до Москви у першу чергу за книжками. Я везла звідти стоси і груди, набивала сумки та рюкзаки. Це була перекладна белетристика, наук-поп та букіністична біологічна книга.

Тепер та сама белетристика виходить в українських перекладах (алілуйя! "Клуб сімейного дозвілля" переклав Барнса "Історію світу в 10 з половиною главах"), а стос наук-попу українською я трохи не встигаю зараз читати.

І я абсолютно щаслива.

Можливо, я не дуже знаюся на видавничому бізнесі. І на бізнесі загалом.

Он Влад Кириченко виступав проти державних преференцій україномовним виданням. Але якщо ці преференції призвели до того, що я, російськомовна українка, маю змогу читати наук-поп українською, і належати до того процента (6%), який купує зараз такі книги – то слава їм!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram