Навчилась бачити у всьому прекрасне, але давайте не доводити країну до стану, коли доведеться мружити очі, щоб побачити щось чудове.
⠀
Знову прогриміли вибори, і знову люди бачать у своєму виборі панацею від всіх бід. Так, всім нам хочеться вірити у казки та обіцянки, але реалії інакші і вимагають від нас дій. Корінь всіх змін лежить в нас самих, в наших головах, нашому мисленні, нашому способі життя.
⠀
Взяти хоча б мову. Зізнаюся чесно – мені набагато зручніше спілкуватися російською. Просто так склалося, занадто тісно були переплетені наші країни моя країна та Росія ще буквально років 10 назад.

Читайте також: 10 українських звичок, які дивують іноземців

Але зміни на краще – то не про зручність. Зручно хабаря дати, коли треба «відмазатись». Зручно недопалок швирнути деінде, а не шукати смітник. Зручно зробити вигляд, що твоя собака не лайно, прошу вибачення, а чергову фіалку на клумбі по собі лишає. Зручно без черги через кума/свата/брата.

Але. Хочеш мати щось, що ніколи не мав – зроби те, що ніколи не робив. Утвори нові нейронні зв’язки у своїй голові - запусти ланцюгову реакцію змін у суспільстві.
⠀
А тому мій свідомий вибір – українська. Як спосіб сказати: «Моя культура – жива та дихає, нас так просто не взяти», як один зі способів відгородитися від чужого, аби було місце для свого. І хоча часом потрібна секунда, щоб вдало дібрати слово в голові, але то нюанси.

Читайте також: Історія російськомовної українки, яка читає книжки українською

На такі елементарні дії здатен кожен, повірте. Хоч і не одразу, поступово змінити спочатку мову письма, а там і розмовна не забариться. І це не тільки про мову, це про будь-який аспект, який хочете видозмінити.

Складно, але то тимчасові незручності, які передують великим змінам. ⠀

Змінам, якого так прагне весь наш народ. Але ж як завжди забуваємо просту істину – все починається з нас самих, з нашого свідомого вибору. Способу життя, мови чи президента, який кволо розмовляє українською. ⠀

Тож, незалежно від влади – давайте починати з себе. З власного вибору свого буття. Щоб не покладатися цілком на президента, і не бачити в ньому месію. Не чекати від кожного нового головнокомандувача чудес. Не вимагати від держави речей, які мають починатися з Вас.

А як не знаєте, з чого почати – почніть з мови. Бо ж нації вмирають не від інфаркту.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram