Моя львівська колега, епідеміолог, інфекціоніст Наталія Тімко розповіла класний випадок. Дуже показовий.

40-річний чоловік, ніколи ні від чого не вакцинований, приходить до сімейного лікаря після контакту хворим на кір.

Лікар радиться з колегою, чи щеплювати його вакциною КПК.

– Так, – каже колега, – КПК (від кору) та АДП-М (від дифтерії, правця).

– А нащо АДП-М, – питає лікар, – В нього ж був контакт з хворим на кір?

Так і живемо: вакцинуємо, як припече, а подумати, від чого ще можна захистити людину, ще й так, щоб не ганяти її зайвий раз у поліклініку, – це вже як пощастить з лікарем.

З 2017 року в країні триває спалах кору. За два з чвертю роки кількість захворілих перевищила 100 000. Минулого року померли 16 людей, за чотири місяці 2019-го – уже 15.

Читайте також: Це може врятувати життя: які вакцини потрібні дорослим

На хвилиночку: від попереджуваної хвороби – у 21-му сторіччі – в європейській країні – за наявності ефективних і безпечних вакцин.

І якщо кору ми хоч трохи налякалися і щеплюємося – з 90% дітей вакцинували за графіком минулого року, то для того, щоб дійти до щеплення, скажімо, від дифтерії – "мотивації", схоже, поки не знайшли – навіть по дітях не дотягнули до 70%.

Як лікар педіатр і людина, яка відповідає за первинку у себе в Косівській лікарні на Франківщині, а ще – тренер з вакцинації, сертифікований ЮНІСЕФ, я знаю, що це комплексна проблема, проте не така, яку неможливо було б вирішити на місці.

Особливо, коли за сьогоднішніх умов країна повністю забезпечена вакцинами.

Скажу по секрету: там, де лікар і медсестра володіють сучасними знаннями про вакцинацію і прихильні до щеплень, – люди вакцинують себе і дітей на ура.

Вакцини замовляються з району вчасно, зберігаються правильно і надійно захищають всіх, кому їх ввели.

А там, де лікар боїться вакцинації, медсестра візьме та й зойкне при згадці якоїсь з вакцин – там ніяка реформа, ніякі міжнародні закупівлі, якісні вакцини, вчасні поставки і найкраще холодове обладнання не допоможуть захистити людей від інфекцій.

Розгул кору вже маємо.

І хоча вакцинація – це саме той випадок, коли навіть "один в полі воїн", щоби змінити ситуацію не на одній ділянці, а в країні загалом, нам – медикам – потрібно об’єднуватися.

Що ми з колегами, такими ж тренерами з вакцинації, сертифікованими ЮНІСЕФ, і робимо.

Минулого року ми створили першу в Україні громадську організацію, щоб об’єднати лікарів і медсестер навколо щеплень. ГО "ВакциНація" – це лікарі і медсестри для медсестер і лікарів.

Перенавчаємо колег щодо вакцинації за здобутками доказової медицини, знайомимо їх з найсучаснішими світовими практиками і, що гріха таїти, позбавляємо міфів про вакцинацію, що – так-так –надиво приживаються серед наших медиків теж.

А ще – вчимо колег ефективно консультувати людей – щоби захистити кожного, хто до нас звертається.

Читайте також: Сімейний лікар в одній амбулаторії, маніпуляції – в іншій: незручності вакцинування, яких варто позбутися

ГО "ВакциНація" також стала першою в Україні платформою для обговорення всіх можливих питань щодо вакцинації для професіоналів: лікарів, медсестер, викладачів медичних вишів та коледжів.

Попереду багато роботи. Як уже сталося з кором, ми не маємо допустити, щоб мотивацією для щеплень людей ставали нові смерті від хвороб, які можна попередити вакцинацією.

У лікарів і керівників медзакладів чимало важелів впливу на те, щоби використати весь потенціал вакцинації для захисту людей, тим більше згідно з реформою.

Мені би хотілося б, щоби всі ми побачи ці можливості таскористалися ними відповідально.

Щеплення рятують життя. А наша лікарська відповідальність щодо вакцинації може захистити кожного.

А, ну і про всяк випадок, ви там перевірте, і з дорослих теж, хто від дифтерії коли вакцинований.

Давайте не чекати ще й цього спалаху.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram