MENU

"Це надзвичайно обережне й неагресивне покоління". Про тих, кому сьогодні приблизно від 19 до 40 років

1246 0

Ще донедавна, як університетський викладач, я впродовж 18 років возив студентів на двотижневі польові географічні практики. То була кристально чиста романтика: молоді люди, що на короткий (але таки чималий) термін вивільняються з під батьківського контролю, отримують інший формат спілкування та безмежні можливості для зближення з тими хто давно подобається. Простий побут, спільне долання труднощів на тлі щодня нових пейзажів дикої природи, коротше кажучи - здається, самим богом, створене «вікно можливостей» для демонстрації найкращих рис молодості: сили, вроди, сміливості, дотепності. Атрибути всього того стали ярликами романтичного туризму: довгі розмови біля багаття, пісні під гітару, мрії на берегах річок, сміх в наметах, теплі напої.

Але з часом, все якось поступово і невпинно почало змінюватись. Першими зникли гітари. Потім, пісні і найтепліші напої. Розмови довкола багаття, замінили тихе бухтіння в наметах під несанкціоноване пиво, і найдивовижніше – все менше стало тих, хто з тугою в очах поглядав в бік протилежної статі. Натомість почастішали довгі телефонні розмови з батьками, нарікання про тривалу відсутність теплої води і банкоматів, стогони про слабку мережу і занадто жорсткі сидіння в чартерному MANі. Бажання продемонструвати свій мачизм чи жіночу чарівність поступилося необхідності підзарядити телефон, переглянути реакцію на останню викладену фотку в соцмережах, переконати «парня», який лишився дома, що нічого не загрожує їхнім багаторічним стосункам.

Десь тоді ж я почув про міленіалів і покоління «ЯЯЯ» – народжених у 1980 – 2000 роках, тих, кому сьогодні приблизно від 19 до 40 років. Основа суспільства. Найбільш ласий сегмент електорату. Наше найближче майбутнє (особливо, з поправкою на те, що українські міленіали ще молодші й датуються від початку 1990-х). Тоді, матеріали зі статті Джоела Стейна «Millennials: The Me Me Me Generation» в травневому випуску Time за 2013 рік швидко рознесли інші видання; без особливого драматизму згадували слова фентезійника Террі Пратчетта про те, що якщо інопланетяни хочуть нас завоювати, їм варто лише трохи почекати. Почекати часу, коли Земля буде населена такими милими й симпатичними створіннями, що воювати з ними й не доведеться. З того часу я почав не щоби боятися міленіалів, але точно з острахом очікувати їхнього повноцінного приходу в мою реальність. Сьогодні я знову перечитую ті статті з переліком виразних рис міленіалів, і кожна з них мені пояснює вибір українців на цих президентських перегонах.

Дивує те, що про ризики поточного моменту, необхідність радикальних реформ, недопустимість побудови нового суспільства на основі старих цінностей волає здебільшого старше покоління? На мітингах знайомі з 90-х обличчя? Нічого дивного. Міленіалам не властиве прагнення до бунтів та різких кроків. Навпаки, існуючий порядок речей у світі (з його глобалізацією і розмиванням національних рис) їх цілком влаштовує. Вони законослухняні і лояльні до владних інституцій.

Читайте також: Давайте жити як нація, а не як натовп

Вони надзвичайно дружні й емоційно прив’язані до батьків. Їм не властиво протиставляти свій світ їхньому. Вони із задоволенням переглянуть разом улюблений старий фільм, підтримають традиційне святкування Нового року чи разом посміються з якогось гумористичного шоу. Вони легко переймають батьківські погляди на минуле, реальність і майбутнє (підкреслю – не старшого покоління, як такого, не визнаних фахівців чи моральних авторитетів, а саме батьків). Діяти за порадою батьків, не вступаючи з ними в конфлікт – їхня норма.

Це надзвичайно обережне й неагресивне покоління. Якщо в чаті з однолітками виникає застереження до певних дій, та й батьки радять утриматися від чого б то не було, міленіал проти будь-якого насилля, він не буде ризикувати. Величні баталії в Facebook не для них. Там занадто багато агресії останнім часом. Країна в небезпеці? Війна? Супротив? Це занадто небезпечно. Це для дорослих. Та і взагалі, мама каже, що не все так однозначно. Пориви представників попередніх поколінь зірватися робити щось тут і тепер викликають щире здивування і несприйняття.

Міленіали – покоління, для яких комфорт є альфою і омегою життя. Будь-що і будь-хто, хто створює загрозу цьому богу, заслуговує на заміну. Будь-хто, хто переконає міленіала в забезпеченні зручного і спокійного життя, отримає його повну довіру.

Вони не терплять відповідальності і тиску на себе. Вони не люблять приймати самостійних рішень в принципі. Вони не креативні і не ініціативні. Не люблять шукати (особливо з примусу) шляхи вирішення проблем. Вони шукають гаджети які це вже вміють робити. Кажуть, прагнення до оволодіння новою інформацією у них найнижче порівняно з попередниками. Вони не честолюбиві в традиційному розумінні цього поняття. Не кар’єристи. Їм не потрібно керувати масами і полками. Їм більше подобається, аби їх любили і захоплювалися. Кількість фоловерів в Instagram чи реальних компліментів – показник. Число реалізованих проектів та подоланих труднощів – ні.

Читайте також: Ми всі травмовані. Здолати травми Голодомору, чи зникнути?

Якщо комфорт – природний ландшафт міленіала, то мотиватор до дій цього покоління – якщо не слава, то принаймні відомість. Соцмережі краще придатні для цього ніж традиційні роботи, чи не дай боже фронт. Єдині вагомі моральні авторитети у міленіалів крім батьків і найближчих людей – зірки. Їхні смаки, дії, манери, безсумнівні бо доведені самим зірковим статусом. Цей статус можуть ставити під сумнів лише інші зірки. Більші й яскравіші. Окремо згадувати рівень зірковості претендентів на український трон не варто ж? А порівнювати зірковість українських і російських президентів? Отож. Їм не вистачає української самоідентифікації? А яка зірка їх цим захопить? Скоріше малороси? Ну так такі зіркові приклади.

Вам не подобаються погляди і вибір міленіалів, ба навіть вони вас шокують? Ви підбираєте слова аби переконати їх в хибності поглядів? Наводите вбивчі аргументи? Ні. Ви намагаєтесь поставити під сумнів апріорну цінність і самодостатність позиції міленіала. Ви тиснете на особистість. «Я так думаю» - аргумент якого достатньо, аби вступити міленіалу в будь-яку суперечку і так само вийти з неї з буддійським спокоєм.

Запасаймося спокоєм і ми. Здається, на довго. Вони інші і вони давно вже тут. Зима з цими привітними, охайними й вихованими людьми буде довгою.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Андрій ДОМАРАНСЬКИЙ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини