Запаркованная полоса общественного транспорта, заставленные паркоместа для инвалидов и колоны автомобилей на тротуарах, пытающихся объехать пробку или «срезать» путь, — такова реальность украинских дорог. Поразительный факт — 80% нарушителей осознают вину и готовы впредь не выходить за рамки ПДД. Но точно не сегодня. Возможно, этому способствует высокий уровень толерантности к нарушителю со стороны других участников дорожного движения. О том, возможно ли разорвать порочный круг и проявлениях низкого уровня автомобильной культуры на украинских дорогах Аutonews.ua пообщались с телеведущим, журналистом и основателем проекта “ЗупиниЛося” Константином Андриюком. Да, именно этот человек «кошмарит» нарушителей наклейками и добрый словом. Но обо всем по порядку.

Как возникла идея проекта “ЗупиниЛося”?

Ідея виникла таким чином: я почав перейматися цією темою дуже активно в 2014 році. На мене реально вплинув Євромайдан. Тоді я вірив, що будуть реальні зміни і дуже їх хотів. І побачив, що можу долучатися до якісних змін на дорозі. У плані автокультури, паркування, чемного поводження на дорозі. І почав діяти різноманітними методами. Свого часу навіть відзняв цикл сюжетів в програмі «ДжеДАІ» на 2+2 під назвою «Народний інспектор». І це дійсно був якісний продукт. У 40-45 хвилинній підсумковій программі «ДжеДАІ» я мав свою рубрику «Народний інспектор». У своїх матеріалах підключав до роботи тоді ще ДАІ, ми ловили порушників, виписували їм протоколи, вчили їх. Я ходив з дитячим візочком між автівками і вимірював ширину тротуару, який лишили порушники для пішоходів: можу чи не можу пройти. Якщо не можу — наліпка. І так далі. І мої сюжети давали найвищу точку рейтингу в усій програмі. Це було приємно. Але робив я це не заради рейтингів. Мені реально боліла та тема. Я також писав пости і т.д. А Сергій Болотніков, як колега, постійно стежив за моїм Фейсбуком і моєю діяльністю.

Спершу ми запустили футбольний проект в ютьюбі. І Сергій на якомусь етапі запропонував: “Давай запустимо ще подібний автомобільний проект, бо я за це теж вболіваю”. Нам можуть як завгодно дорікати і будь-що казати. Зокрема, що ми «злизали» ідею у російського «СтопХам», але, народ, я зараз звертаюся до всіх: хто хоче зробити щось інше і краще — робіть. Ми з радістю Вас підтримаємо. І є ще один нюанс: не знаю чому, але більшість українських порушників не так лякає приїзд поліції, як перспектива отримати наліпку на скло. Як виявилося, наліпка — найбільш дієвий спосіб, і кращого ми нічого вигадати не можемо. І в цьому певна схожість є. Але я впевнений, що відстежуючи нашу роботу, усім стане зрозуміло, ми не копія російського «СтопХаму». Тому, що я збираюся і надалі робити корисні речі: працювати з поліцією, з місцевими органами влади, вказувати на проблемні місця і домагатися встановлення там стовпчики та інших обмежень проти автопорушень.

Зараз мені здається, цей проект настільки мій, що цим не хочеться займатися лише заради хайпу… нам його завжди закидали і будуть закидати (сміється) …, але й робити корисний мікс: розголос — вирішення проблеми. Отаким чином я хочу працювати.

Сколько человек объединяет проект сегодня?

Сьогодні в проекті працює три людини. Як було, так і є. Сергій Болотніков пішов. І ніхто до кінця не знає чому, навіть я. Мені він сказав, що втомився, хоче зосередитись на інших проектах. Але проект за цей час став реально настільки успішним, шо ми просто не маємо морального права його закрити. Зараз прийшов новий ведучий — Мирослав Ганущак. Хороший хлопець, влився в команду швидко і яскраво. Зараз працюємо я, він і оператор.В принципі, цього вистачає, щоб показувати справжнє обличчя україниських порушників. Тому, що ми можемо ходити і зграями по 20 людей, але тоді всі порушники одразу будуть тікати. Із думкою: «нічого страшного, я наступного разу там поїду чи запаркуюся” І навіть діалогу ніякого не буде. А ми навпаки, хочемо показати порушників, показати, що відбувається у головах людей, які порушують ПДР: їздять тротуарами, паркуються на місцях людей з інвалідністю, тощо.

У Вас есть единомышленники в других городах Украины?

Конкретних, прямих послідовників чи однодумців — не було. Але було кілька запитів на наші сторінки в соціальних мережах по типу «друзі, як це зробити». І ми усе показуємо, підтримуємо інформаційно. На даний момент ми чекаємо запуску аналогічного проекту у Львові. Там є люди натхненні нашої ідеєю. Ми дали їм повністю всю необхідну інформацію, у тому числі й по наліпках, і сказали: «Люди, запустите, стартонете, і ми побачимо, що це серйозно, ми Вас навіть безкоштовно прорекламуємо на нашому Ютуб-акаунті». Ми готові підтримувати людей, які хочуть якісних змін в країні. Бо ми саме такі. Я взагалі хочу, щоб з’явилися паркувальні інспектори, хочу, аби з’явилися камери фотофіксації. І повірте, коли усе це з’явиться і запрацює — проект “ЗупиниЛося” практично не буде потрібен. Буду радий, що він закінчиться і люди паркуватимуться за правилами.

В Ваш адрес часто звучат обвинения в работе в коммерческих интересах. Есть в этом доля правды?

Ні, тому, що це не є зароблянням грошей. Кожен має свою роботу. Ми цим займаємося, як активісти. Якби ми хотіли з цього робити комерційний проект, для навіщо тоді мені ходити до Центру організації дорожнього руху, домовлятися за стовпчики, викликати поліцію для порушників? Ми би тоді в кожному випуску організовували «мордобої», провокували би людей, підмонтовували красиво відео, бризкали б їм в обличчя газом, збирали велетенську кількість лайків, ставили б рекламу, і так далі. І я впевнений, що існували б іще роками і роками. Але, натомість, ми робимо непопулярні речі.

Ось приклад: останні два випуска (на момент інтерв’ю, — Ред). Водійка, яка катала мого колегу, Мирослава Ганущака, на капоті. Цей випуск зібрав майже 150 тисяч переглядів. Після цього водійку упіймали, за нашої ініціативи, за нашого прямого, правильного лобіювання (писали звернення і запити до правоохоронних структур). За збігом обставин, водійка приїхала разом з нами до поліції, і ми записали її вибачення. І от два відео стоять поруч. Відео, де вона катає його на капоті, зібрало більшу кількість переглядів, аніж те де вона вибачається.

То скажіть, якби ми хотіли робити хайп і заробляти гроші — нам потрібно було б її шукати, їздити, знімати це відео? Але я відчуваю справедливість тим, що її притягли до відповідальності. І що найголовніше, коментарів під відео з вибаченнями більше, ніж під першим. Тому, що люди починають вірити в українське правосуддя. А ми допомагаємо його робити, хоч і не правоохоронці. Це класно. І це застереження для інших людей: не порушуй, і ти не з’явишся в нашій програмі в негативному світлі. Все просто.

Кто помогает финансово проекту? Где берете деньги на те же наклейки?

Ви можете помітити в нашому проекті рекламу. Але ми не працюємо з будь-якими, неперевіреними, рекламодавцями. Ну наприклад, до нас звернулася фірма, яка приганяє автомобілі зі США і Європи. І вони були дуже зацікавлені у співпраці. Але ми відмовили. Я собі подумав: от зараз вони умовно привезуть людям пять нормальних авто, а з шостим не складеться. І що? Приміром, привезуть «утопленника». А людина, яка придбає цей автомобиль, автоматично звинувачуватиме і нас в цьому. Адже ми рекламували цю фірму. А ми хочемо зберегти обличчя проекту. Ще джерело фінансування — донати від глядачів. Ми ще на початку проекту почали отримувати від людей запити: «Дайте реквізити карти, ми хоч якось допоможемо розвитку проекту». Люди самі пропонували дати гроші на наліпки. Ми нікого не просили і не змушували. Ми ж не оголошуємо, що нам потрібно набрати певну суму для наступного рейду. Ні, ми просто даємо номер картки. У кого є бажання — дають. Я цьому сам дивуюся. І це надихає працювати далі. І це при цьому, що наше заняття дійсно нервове. Тому, якщо хтось думає, що ми стрижемо купони і заробляємо мільйони…. хлопці, нема проблем, купуєте три камери, виходите втрьох, просто копіюєте все у нас і працюєте. І зробите собі такий же проект. Ми тільки «за». За те, щоб більше людей переймалося цими проблемами. Тоді і порядок швидше настане в країні.

Читайте также: Сбитый пешеход: что должен сделать водитель на месте ДТП, чтобы минимизировать последствия

По какому принципу выбираете место и время для рейда?

Все дуже просто. Ми вибираємо дійсно проблемні місця, де є масові та свавільні порушення ПДР. От ми з Вами зараз сидимо, а за вікном вся смуга маршрутного транспорту запаркована. Цього не повинно бути. Цією смугою мають вільно їздити автобуси і маршрутки з людьми. Моя логіка така: автобус везе 100 людей, а я їду в авто і везу себе одного або максимум ще трьох людей. І я можу постояти у заторі, комфортно сидячи з кондиціонером. А у тих людей, що в автобусі, має бути вільна смуга. І пріоритет узагалі має надаватися громадському транспорту з різних причин. Хоча і автобуси мають бути значно комфортнішими, якщо ми прагнемо до правил ЄС. Але це вже питання до міської влади. Де ці нові автобуси, де розширення і оновлення автопарку?

З-поміж порушень, на які звертаємо увагу: проїзд і паркування на смузі громадського транспорту, паркування та проїзд на тротуарах та зелених зонах, паркування на місцях для людей з інвалідністю. Це три напрямки. А локацій дуже багато. Зараз нам люди постійно повідомляють: тротуари, тротури, тротуари…. А не можу зрозуміти, от як можна так масово їздити тротуарами? Тобто ми навіть смугами для громадського транспорту можемо не займатися, тільки виходити на тротуари.

Коли я виходжу на тротуар і порушник починає відгавкуватися…, мене отак аж уже перекручує.. (показує). Ти свідомо поїхав тротуаром, з ризиком травмувати пішохода, ти порушуєш і починаєш ще щось доводити, що тобі всі винні…. це дно.

Было такое, что один “лось” попадался дважды?

Так, було. Це унікальний хлопець…

Он один такой?

Може, були й інші, але запамятали ми саме його. Це на Троєщині було. Він і живе там. Не сказав, правда, чим живе, де заробляє, але він настільки дивний… Розумієте, ті, що їздять тротуарами, вони, зазвичай, конфліктні. Ти їх зупиняєш, вони починають бикувати, а цей не бикує. Він просто зупиняється, дістає цигарку, закурює і починає розповідати, що тут треба так, а я їду так. А потім — раз, і в урвище поїхав. Це в першому випуску. А в другому, ви тільки уявіть собі, він знову поїхав тротуаром, через годину повернувся, якраз тоді, коли Сергія катали на капоті Лексуса велетенського, він їхав по проїжджій частині і заблокував Лексусу дорогу, допомігши нам його зупинити. От Вам дивовижна людина. З одного боку сам їздить тротуарами, з іншого — перекрив дорогу порушниці. Я у нього запитав: «Нащо ти перекрив?». На що він відповів, що це вже перебір — катати людей на капоті. І от як з ним бути? На нього навіть злитися не виходить (сміється). І він приходить в коментарі на Ютубі, відписує усім, хто його гнобить, пояснює. Я йому кажу:»Ти маєш їздити за правилами». На що він відповідає, що це безнадійно. Я упевнений, що і він їздитиме за правилами, коли будуть камери і великі штрафи. Штраф за їзду по тротуару, смугою громадського транспорту і паркування на смузі громадського транспорту — 3 400 грн, Тоді до порушників швидше доходитиме.

Было дело, что клеили наклейки на “не формат”: мотоцикл, крупногабаритный транспорт, маршрутку?

Дуже мало. Можливо, але на фуру ще треба спробувати дістатися скла. Маршрутки теж рідко. Вони, в основному, порушують інше. Приміром, проїзд на червоне світло, Ми ж не займаємося таким. На мотоцикли…. впіймали, розвернули і він поїхав. Я правило, мотоциклісти найменше всього «бикують».

На Ваших активистов часто составляют протоколы за порчу имущества?

Ні, жодного разу не складали. По-перше, що відстоюватиме порушник? Він прийде до суду і його запитають, за яких обставин сталося псування майна? Тобто причинно-наслідковий зв’язок. Ви уявляєте, який він матиме вигляд? Тобто він вже буде висміяним суспільством. Крім того, ми теж прийдемо до суду і почнем це усе знімати і показувати. Його люди в Інтернеті заплюють просто. І узагалі, Інтернет в Україні стає якоюсь страшною силою. Ми викладаємо відео з агресивними водіями, і люди самі їх знаходять за лічені дні. При тому, що ми не провокуємо і не просимо нікого так робити. Це узагалі неправильно: агітувати людей когось шукати, розпалювати конфлікт. Ми не встигаємо модерувати усі ті коментарі. Вони самі пишуть: ось акаунт порушника в Інстаграмі, ось він у Фейсбуці, так його звати, а давайте йому напишемо і розкажемо, як правильно. І тут теж сигнал для лосів: не порушуйте! А якщо вже порушили, то вибачтеся и тихо здайте назад. Не сперечайтеся. Якщо хтось хоче в суд — подавайте. Спробуйте довести псування майна. Адже наліпка, яку ми клеїмо на скло — це попередження про порушення. І от людина, яка отримала наліпку, має довести в суді, що здерши її, вона пошкодила своє дорогоцінне авто.

Полиция (или инспекторы по парковке) может навести порядок с парковкой?

Можуть. Я скажу так: у нас люди в країні не хочуть критично мислити. Не розуміють причинно-наслідковий зв’язок. Якщо сьогодні вони почнуть свідомо, правильно паркуватися, то завтра вони відкриють документи, план міста і почнуть дивитися, що місту не вистачає парковок. А на тих місцях, де гіпотетично мали бути паркінги, — стоять торгівельні центри і висотки. Хтось же віддає їм землю під будівництво. Може, це наша мерія робить? Може, це наші місцеві депутати роблять? Може, це до Віталія Кличка запитання: хто роздає ці землі? Далі вже інші люди візьмуть досвід великих міст: Мадрида, Риги, Барселони. Подивляться, як там організована система парковок, яка там плата, і т.д. І от коли люди почнуть цікавитися цими питаннями, то завтра вони подумають, і добре подумають, за кого їм голосувати на міських виборах. Щоб і бюджет Києва не роздерибанювався, і землі Києва не роздерибанювалися. А ті землі, які потрібно, віддавалися під паркінги. Поліція і інспектори можуть навести лад з парковками. Я вважаю, що центр міста має максимально бути звільненим від автівок. Я знімав в Ризі. Там є «старе місто», вони дбають за нього, з нього пилинки здмухують. Там, правда, немає таких законів, які б забороняли вїзд в центр міста, але вони зробили інакше: одна година парковки в межах цього “старого міста” — 8 євро/година. Це шалені гроші. І штрафують одразу. А от від’їхав 50 метрів, за межі “старого міста”, парковка уже 2,5 євро/год. Розумієте? І у нас має це працювати, але чомусь не працює. Я з нетерпінням чекаю інспекторів з паркування.

Перехоплюючі паркінги, в Україні це реально?

Я дуже добре ставлюся до цієї ідеї. Один з прикладів, які я зараз бачу на власні очі — район станції метро «Лісова». Що там відбувається: люди їдуть з Броварів, з околиць міста і просто кидають свої авто на проїжджій частині. Забивають просто все, паркуються хаотично і сідають на метро. Тому, що попереду їх чекають затори. Тому, що там, внизу, цей стихійний ринок, ці МАФи… невже міська влада не може вирішити питання з цими МАФами, з цією землею? Перенести їх в інше місце, а на тій території побудувати багаторівневий паркінг? Не обов’язково робити його безкоштовним. Поставте охоронця, встановіть шлагбаум і чіткі правила «гри». Встановіть ціну, наприклад — 10 грн за проміжок робочого часу с 7:00 до 20:00, наприклад. Все, що більше, — вже додаткова плата і пеня. Слухайте, людина, яка приїхала з Броварів, вона логічно залишить автомобиль за 10 грн на паркінгу і поїде в центр на метро. Бо в заторах вона спалить зайві 100-200 грн на бензині. І купа людей так робитиме. Екологія — покращиться, бюджет міста — наповнюватиметься. Цей паркінг стане «золотим». Але цього ніхто не робить. Вигідніше ж «тримати» МАФи… У тій же Ризі, ви тільки уявіть, наскільки ми відстали від них, людина ставить авто в перехоплюючий паркінг, а потім там же бере велосипед, який міська влада надає безкоштовно, і їде далі по місту. Це ж крутяк просто! Заторів немає, я дихаю свіжим повітрям, я качаю свої ноги, я — здоровий громадянин.

В Украине реально наказать героя парковки законными методами?

Реально, але дуже складно. Якщо ми зателефонуємо 102 і повідомимо про порушення парковки — 80% що поліція не приїде. Вони мають право евакуювати авто, припарковане в смузі громадського транспорту, але цього ніхто не робить, адже це довго і затратно. Поки евакуатор приїде, завантажить автомобіль. Та якщо власник авто вийде до того, як евакуатор рушить, — власник може законно вимагати зняти авто з евакуатора. І від цього в мінусі усі, крім порушника. Із такими законами наш проект живе.

Вы пишете обращения в коммунальные службы, прокуратуру, полицию или другие инстанции?

Писали кілька звернень. Але там так, не буду називати структуру, нам сказали: “Якщо ви зараз напишите звернення, а це був березень, то рішення по ньому буде не раніше травня”. Але що робити? Пишемо, бо потрібно діяти. Крім того, ми на практиці розуміємо, як працює система в цій країні, що дають звернення і т.д. Це приносить свої плоди. Я до чого, кілька звернень є, ми чекаємо на результат. Коли вони будуть, ми покажемо, відзвітуємо перед глядачами.

Кому вы готовы простить нарушение?

Коли у людини дійсно вагома причина, і вона вимушено порушує і ми це бачимо, ми готові пробачити у якихось виключних випадках: коли це стосується важкохворої людини, якій потрібна екстрена допомога, у нас навіть були такі випадки з жінками з вагітністю. Ми бачимо авто припарковане з порушенням, водія немає, ліпимо наліпку, а тут приходить жіночка вже з животиком… ми йшли їм на зустріч, зривали наліпку і навіть їх не показували. Ми живі люди і не повинні зловживати, коли це не потрібно.

После введения фото и видеофиксации проект перестанет существовать?

Навіть якщо воно все запрацює повністю, менталітет наших людей не зміниться ні за один місяць, ні за один рік. В людях, в українських водіях, закладено генетично якийсь совковий код. Радянський Союз цих людей катував, пригнічував, мучив, і вони, наші батьки, думали, як цю систему обійти: слухали Радіо Свобода, ловили ці хвилі, читали якісь підпільні газети, і т.д. Люди прагнули побороти цю систему. І якимось чином все це деформувалося і успадкувалося іншим поколінням. І у людей вкорінилася ця звичка: обходити правила і закони. І тому у нас велика кількість людей не хоче платити податки, виконувати ПДР… це їм якесь внутрішнє задоволення приносить. І навіть, коли запрацюють камери фіксації і з’являться паркувальні інспектори, я впевнений, ці люди знаходитимуть місця, де немає камер та інспекторів, і все одно паркуватимуться в заборонених місцях, їздитимуть тротуарами. Я не знаю чому. Маюуть бути спершу жорсткі покарання і стягнення, а потім уже зміна поколінь. От оці всі люди, які зараз припаркували авто на смузі громадського транспорту (показує у вікно), я впевнений, 80% з них класні, і вони за порядок. І якщо тут поставити камери та інспекторів, запровадити високі штрафи — вони не порушуватимуть, тільки дай слабину — знову паркуватимуться так, як зараз.

Толерантность к нарушителям — актуальная проблема на украинских дорогах?

Так, це дуже актуальна проблема. У нас, на жаль, великий відсоток людей, вихованих Радянським Союзом, — терпіл. Я не кажу, що всі мають бути в міру агресивними, боротися за свої права. Але люди ж мають якось бачити цього порушника, який їде тротуаром, потім лізе в твій ряд… не пускайте його, вийдіть до нього, проведіть з ним коротку профілактичну бесіду, поясніть йому. Так один, другий зробить — може, щось дійде. До більшості людей має дійти. У мене особисто активність не обмежується паркуванням. Я бачу, як собак вигулюють на газонах, і вони там, вибачте, какають, підходжу і кажу власникам, щоб прибрали за своїми тваринами. Вони ж удома у себе прибирають за своїми собаками? Чому у них держава закінчується за межами квартири? Оце наш менталітет, який треба змінювати. Крім того, у нас знецінене життя людей. Це теж з Радянського Союзу. Коли на війні людей клали пачками, як гарматне м’ясо, і хтось там заявляв, що «бабы еще нарожают». У нас так само: загинула людина в ДТП з провини автодору, з провини того, хто випустив розбиту маршрутку на дорогу, і його оточення каже: загинув, ну що ж, таке життя. І вони не йдуть боротися, писати в якісь інстанції, судитися, не просять ЗМІ підняти цю проблему. Так сталося. Була людина — немає людини. Мені якось боляче це бачити.

Читайте также: З водіїв необхідно зняти відповідальність за ДТП з пішоходами-порушниками – думка

Вы проводили рейды возле Верховной Рады, ГПУ, отделов полиции. Были последствия?

На жаль, ні. Я думаю, що біля ВРУ треба проводити рейди частіше. Чим більше ми будемо висміювати депутатів ВР, тим більше шансів, що вони зміняться і будуть щось міняти в країні. Наслідків не було, нас ніхто не бив, хіба трішки посварилися з охороною Юрія Бойка.

— А Суркисы?

Так, наклеїли, але наслідків не було, відмовчалися. Про Суркісів узагалі легенди ходять, що вони завжди так їздять ( з порушенням ПДР, — Ред.). Якщо погуглити, то можна побачити, що їх постійно на порушеннях ловлять. Коли вони отримали наліпку, я тоді узагалі відійшов аби викликати поліції, а Сергій наліпив. Я потім дивлюся відео, виходить охоронець здоровий такий (показує)… я собі думаю, добре, що хоч Сергію не вломив…

Далеко ли готовы заходить (заходили) в своих угрозах водители-нарушители?

Тьху-тьху-тьху … (стукає по столу) все залишається на рівні писанини в коментарях: «ви — козли», «вам треба голови повідбивати»….це показує менталітет наших людей. Більшість — це диванні герої. Є такі люди, які, може б, і хотіли нам щось зробити… але давайте розберемося: їхнє майно не пошкоджене, вони порушували, це зафіксовано. За що вони будуть боротися? Як вони будуть аргументувати? Слава Богу, що 90-ті минули… Хто хоче, будь-ласка, — в суд. Ми будемо відстоювати в цивілізованому порядку. Наразі було кілька порушників, які виходили на нас і пропонували якесь примирення. Одна з наших героїнь 100% порушила, і її хлопець набирав мене, через мессенджер, говорив що ми робимо правильне діло, але наполягав, що його дівчина порушила ненароком… Ми сказали: запиши вибачення, що ви шкодуєте. Ми це оприлюднимо і конфлікт буде вирішено. Минув день, два, три… вибачень так і не було. У кожного свій шлях.

С парковками в городе реально беда. Какие вы видите пути решения сложившейся ситуации?

Чомусь усі ці водії, які паркуються в смугах громадського транспорту, які їздять тротуарами…я реально не бачив жодного мітинга біля КМДА водіїв, яким не вистачає місця для паркування. Чому? У нас же є автомобільні форуми, автоклуби, групи, спільноти. У нас є реально велика спільнота. Чому вони не йдуть бастувати під КМДА і не кажуть, що ось тут є шмат землі, ми просимо зробити тут цивілізовану парковку. Можливо, люди не знають, що можна зробити громадські слухання. Для цього необхідно зібрати 1000 підписів. Що таке 1000 підписів для автоспільноти? Після цього подається петиція до Київради, і Київрада зобов’язана винести це питання на обговорення. І тоді туди приходять усі бажаючі і роблять громадське слухання. Чомусь я не бачив нічого схожого від ображених автомобілістів, яким немає де паркуватися. А місць для парковки дійсно не вистачає. Але чому тоді ці люди не протестують? І всі звинувачують владу? Тоді у мене питання: за кого ви голосували? Може, слід детальніше придивитися до депутата міської ради і до народного депутата, за яких ви голосували?

Читайте также: Столичные водители начали получать первые предупреждения от новых инспекторов по парковке

Автохам/герой парковки/лось, который больше всего запомнился?

Ну, звичайно усім запам’яталися азербайджанці, адже той випадок отримав найбільший розголос.

Але знаєте що найцікавіше? От я хочу уточнити цей момент: різницю між азербайджанцями і українцями. Так, вони хамили, так вони брутально себе поводили, але наступного дня, за лічені години після опублікування відео, азербайджанська спільнота, це старші люди, самі їх знайшли, поставили в ряд і записали вибачення. Старійшини азербайджанської спільноти зрозуміли, що це конфлікт, і може бути міжнаціональним конфліктом, і вони його погасили у зародку.

Тобто вони дали урок: як треба себе поводити в гостях у чужій країні, як треба любити Україну. А у нас інакше: мм побачили нарушника на службовому авто. Так можете і публікувати! Авто зареєстровано на Бакарді Мартіні Юкрейн — Ford Kuga. Щоранку, я його сам два ранки поспіль бачив: затор на Бальзака при виїзді з Троєщини, і він їде по тротуару. Один раз я його зігнав, другий раз ми приїхали в рейд, він нас побачив і почав тікати. І коли ми підійшли наліпити йому наліпку, він реально рвонув на тротуар, ледь не збив дівчат з інтернет-видання, які писали про нас статтю, і втік від нас тротуаром. Ми запам’ятали його номери, дізналися на кого зареєстроване авто. І я двічі телефонував у цю компанію, передавав секретарям інформацію і просив розібратися зі своїм працівником. Одна секретарка сказала, що передала інформацію далі, а інша сказала, що я з нею погано розмовляю, хто я такий, що вони не будуть цим займатися, і все керівництво на відпочинку. От вам і різниця.

В марте проекту было полгода. Какие планы на будущее?

Плани на майбутнє — це 100 тисяч підписників, це продовження корисної роботи. Давайте скажемо так: коли нам буде рік, хотілося б побачити в Києві 10 місць, які обладнані стовпчиками на тротуарах і де не проїде табун лосів. І ці всі місця обладнані за прямої нашої ініціативи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram