Історія матері, що боролась за свободу свого народу і волю свого сина
Оксана Мешко разом із сином на засланні. 1981 рік
Сьогодні українське свято – День Матері. Принципова та засаднича відмінність між українським і радянським суспільством, полягає в тому, що в радянському суспільстві не було і не могло бути такого свята. От спробуйте пригадати хоч когось з радянських матерів. Відома тільки картина, де Дєнін каже своїй матері, яка сумує за страченим найстаршим сином, « ми пойдєм другім путьом». А ще щось пригадуєте? Ні, бо всі народи різні, і в них різний світогляд і традиції, тому радянська наука і освіта, яка базується на традиції іншого народу не згадує та не культивує матір. Яких матерів ви можете пригадати зі шкільних підручників, і радянських, і сучасних? Ніхто не приходить на гадку?
Читайте також: День матери в Украине: история и традиции праздника
Тому, до того часу, поки у нас є свято 8 березня – дєнь женщіни, 1 і 2 травня – дєнь трудящіхся і 9 мая – дєнь побєди, ми будемо залишатися радянським суспільством, чужим і ворожим до українського народу, його звичаїв, традицій та культури. Тому ми сьогодні згадуємо Велику Українську Матір. Це Оксана МЕШКО.
Вона була Матір’ю та боролась за свободу свого народу і волю свого сина, за що, дико і жорстоко, переслідувалась та на десятиліття позбавлялась волі радянським режимом.
Читайте також: В Україні офіційно запровадять День батька
Прочитайте, будь ласка, її біографію, яку написав Василь Овсійчук, а ще її книги. Читайте, бо про Неї не знаєте, а школа, навіть сьогодні, як радянська, виходить з того, що учні мають добре знати біографію та життя «Миколи Джері», а про тих, хто все життя боровся з радянською системою, можна й не згадувати.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки