Кожен з нас продукує майже 5 кг сміття впродовж дня. А тепер нагадаю, що на планеті проживає понад 7,4 млрд людей. Прості підрахунки, навіть оптимістичні вказують – щодня ми залишаємо після себе, як мінімум 30 млрд тонн непотребу. Тепер уявіть перспективи людства, якщо ми, навіть, примудрилися загадити Космос. Адже в радіусі 2 тис. кілометрів від Землі у невагомості кружляє майже мільйон об'єктів. Від космічного сміття вчені сподіваються позбавитися за допомогою стартапів, які не погано зарекомендували себе тут – на землі нашій грішній.

Що таке стартапи? Як на інноваціях та на смітті заробляють у світі чималі гороші? І чому українцям важко перейняти цей досвід?

Чому багаті? Бо стартапнуті!

Стартап – молода компанія з обмеженими ресурсами. Тому її співробітники роблять ставку на інтелект та інновації. В тому числі, у вирішенні екологічних проблем пов'язаних зі сміттям. Наприклад, десята частина площі Світового океану вкрита старими сітками рибалок. В них щорічно заплутується та задихається майже 300 тис. дельфінів! Заради їх порятунку, три серфера вирішили очистити океан від сіток-вбивць і заодно підзаробити. Однодумці створили стартап «Bureo» – організували пункт збору на березі Чилі, а потім налагодили лінію з виробництва скейтбордів та окулярів. «Ми пишаємося, що причетні до чогось особливого, а наші клієнти нам говорять «дякую». І не тільки за продукцію, але і за те, що ми робимо для планети!», – запевняє Девід Стовер, один із засновників «Bureo».

Читайте також: Африканський бій із пластиком

У Каліфорнії не менш вдало реалізували ідею стартапу «GreenToys», який розпочав виробництво іграшок для дітей з-під пляшок молока. Автори проекту переробили вже сотні мільйонів пляшок зі швидкістю одна пляшка за секунду! Навіть екзотичний Камерун теж не пасе задніх. Стараннями легендарного футболіста Роже Мілли, якого обрали президентом цієї африканської країни, почали переробляти пластик та виготовляти з нього...тротуарну плитку. «Ми запустили цей проект, тому що потрібно щось робити із сміттям, а також заради створення нових робочих міст!», – пояснює один з найкращих футболістів 20 століття.

Російський стартап «GreenBLAZE», який переробляє впродовж години вуглеродомісткі відходи на 200 літрів дизельного палива, зацікавив Казахстан. Адже на такій установці потенційно можна заробити до 400 тисяч доларів на рік. Чи заробляють українці на стартапах та смітті?

Український креатив на смітті.

Під час міжнародних конкурсів стартапів на екологічну тематику українцям є чим пишатися. Наприклад, «RECYCLE MAP» – інтерактивною картою пунктів утилізації різноманітних відходів в Україні. Від звичайної пляшки до акумулятора. Інноваціями «FoodBIOPack» приємно були вражені в Данії та Швеції. Ще б пак, адже автори проекту додумалися виготовляти їстівну упаковку, столові прибори та посуд. Тому не дивно, що вони отримали гранд у півмільйона гривень!

Але не хлібом єдиним. Українці у минулому році вразили міжнародну спільноту соціальними стартапами. Один з них втілила в життя Марія Сорокіна, яка з пластику почала виготовляти стильні прикраси та аксесуари. «Бажання змінити ситуацію і показати людям, що сміття може бути цінним ресурсом, підштовхнуло мене поєднати власні інтереси – моду й раціональне ставлення до ресурсів – в одному проекті й почати на цьому заробляти», – зауважує минулорічний переможець конкурсу соціальних стартапів «Social Impact Award».

Звісно, що з такою креативною молоддю в України є шанс звільнитися і водночас заробити на смітті. Ніхто не сумнівається, що це прибутковий бізнес. Але по-перше, не для почтаківців. По-друге, потрібно вимолювати кредити в банках. І по-третє, потрібно вміти вирішувати питання з чиновниками та владою на місцях. А вона полюбляє більше співпрацювати із «сміттєвою мафією», ніж з перспективною молоддю та інноваціями. Адже і ті, і ті – будують бізнес, але у «сміттєвої мафії» більше досвіду – не бізнесового!

Чому бідні? Бо не стартапнуті!

Мало хто з нас знає причину пожеж на звалищах. Адже спалахує не сміття, а метан який утворюється під час гниття. В Європі давно навчилися добувати його на полігонах. На Стадницькому полігоні, неподалік Вінниці, декілька років качає газ німецький підприємець Йорг Майснер. Він же збудував поблизу звалища електростанцію, на якій спалює метан, а отриману електроенергію продає державі за зеленим тарифом. Натомість місто, забуло про пожежі на полігоні і стабільно отримує від інвестора 2,5 млн грн щороку. Вінницький досвід пан Майснер хотів реалізувати на полігоні у Стадниці, головного звалища Кременчуга. Домовився з його мером про співпрацю, вклав десятки тисяч євро. Але все закінчилося неймовірним скандалом! Адже німець дізнався, що за допомогою його обладнання метан хоче здобувати інша фірма. Якщо вірити місцевим ЗМІ – наближена до мера.Невже знову старі друзі – так звана «сміттєва мафія»?

Читайте також: Відмова від пластику на рівні міста, держави та світу

«Ідея по вивезенню «хвостів» у зону відчуження напрошується логічно. Але на сьогоднішній день законодавством це заборонено. Ми співпрацюємо з адміністрацією цієї зони, шукаємо шляхи.», – заявив два роки тому Петро Пантелеєв, заступник київського градоначальника. Про Чорнобиль, а не про стартапи згадали київські чиновники, коли були змушені пообіцяти закрити найбільший полігон країни у Підгірцях. Тим часом в Ізраїлі популярний новий стартап – домашня установка «HomeBiogas», яка спроможна перетворити органічні відходи на 12 кубів газу. Більш ніж достатньо для родини з трьох чоловік, щоб приготувати їжу. Так і хочеться у відчаї промовити – чого ми бідні? Бо не стартапнуті! Чи не так, панове чиновники?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram