Це Сергійко Петрук, йому було 14. Два місяці тому він прийшов додому, поспілкувався з мамою, а коли вона вийшла, вистрибнув з вікна. 

З моєю донькою Катею вони потоваришували у Київській школі 94 (Еллада), обоє вважалися там "поганими" бешкетними дітьми, які можуть закукурікати на уроці. 

Сергійко мріяв стати актором. Ходив на акторський гурток, вони з Катею знімали разом фільм, який не встигли змонтувати. 

А у школі йому ніколи не давали ані слів, ані ролей у шкільних виставах. “Поганим” дітям також ніколи не повідомляли про якісь поїздки. Клас їхав, а Сергійко навіть не знав. Останнім часом, коли спочатку старша сестра Сергійка закінчила школу, а потім і моя Катя пішла на екстернат, Сергійко скаржився мамі, що йому стало дуже складно там. Вона хотіла наступного року забрати його до іншої школи. не встигла...

Два останніх місяці мама Сергійка ходить до двох інстанцій – до школи і до слідчого відділку, який має розслідувати загибель Сергійка (про страшний саботаж і дніще у відділку я напишу окремо). 

Читайте також: Ми маємо навчитися слухати, бачити, розуміти і приймати – письменниця

У школі мама Сергійка запропонувала зробити добірку з малюнків та фотографій, веселий колаж, щоб вчителі і діти, з якими Сергій провчився вісім років, запам'ятали його веселуном і мрійником. Ще вона хотіла застерегти інших дітей, поговорити про любов, довіру, підтримку. Їй самій дуже була потрібна ця підтримка. Говорити їй не дозволили. На колаж погодилися. Згода на колаж неабияк мене здивувала, я не могла повірити, що ця школа здатна на такий жест. Хоча, у здоровому суспільстві фото дитини у цьому випадку неодмінно висіло б у школі, діти приносили б квіти, іграшки, свічечки та записки…

Мама Сергійка, моя донька Катя та кілька однокласників Сергійка готували все для колажу, який планували почепити на стіну в класі. Це мало відбутися сьогодні. Напередодні моя Катя надрукувала найкращі фото. А мама Сергія взяла торбу цукерок, щоб пригощати дітей та вчителів. 

Для того, що відбулося далі, я не можу добрати слів! 

У школі, діти з ножицями та іншими причандалами були готові робити колаж. Однак, класна керівниця класу, де вчився Сергій, повідомила, що колаж зробити можна, але потім мама Сергійка та моя Катя зразу ж мають забрати його геть зі школи! Та що там колаж, навіть маленьке фото Сергія лишити не дозволили. Класна керівниця Карачун Олена Миколаївна повторювала щось типу "я ж не вирішую, це справа директора, от до неї і ідіть". Непогана і добра жінка, вона не знайшла в собі хоробрості ослухатися директорку Кузьменко Вікторію Євгеніївну, яка наклала заборону навіть на пам’ять про Сергійка. Навіть на маленьке його фото серед всього того численного мотлоху, що завжди висить у школі на стінах. 

Діти просили дозволити колаж, Сергійкова мама розплакалася, зверталася до вчительки, яка просто встала, вдала, що нічого не чує, повернулася спиною і вийшла. І зразу видалила маму Сергійка зі шкільного чату. 

Я саме була на зустрічі, коли до мене прибігла моя зарюмсана Катя. 

Мені начхати на школу номер 94. Я знаю, що там є хороші, людяні вчителі. Але ті вчителі завжди мовчать! Коли не так давно один учень штрикнув інформатичку ножицями (так-так, це та сама школа), ніхто з них не наважився сказати правду: що інформатичка неадекватна, і вже багато років вона знущається над дітьми на уроках. Жоден не сказав! А могли б. 

Читайте також: Чи потрібні школам перевіряльники?

А я говорила. І буду говорити! Я знаю багато… 

Ми з донькою розмірковували, чому ж школа пошкодувала двадцять квадратних сантиметрів на стіні для Сергійка? І дійшли висновку, що їм соромно дивитися йому в очі навіть на фотографії. Вони погано ставилися до нього всі ці роки, не зрозуміли його, не підтримували. І хочуть тепер зробити вигляд, ніби його і не було ніколи. Списуючи своє рішення, як завжди на дітей: "Дітям це псує психіку", "батьки проти", тощо. 

Два місяці тому попрощатися з Сергійком на цвинтар прийшло троє вчителів та кілька учнів… Ті, котрі дізналися самі. У школі нічого нікому не повідомили. 

Пробач нам, дитино! Я, що зможу, зроблю! 

Друзі, це той випадок, коли я прошу репост! Поширюйте у шкільних та батьківських чатах, якщо у вас такі є!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram