Новообраний голова держави Володимир Зеленський вніс до Верховної ради законопроект про імпічмент президента. Однак ухвалення такого закону ще не означає зміни процедури імпічменту, прописаної в Конституції.

За великим рахунком, законопроект Зеленського нічого не змінить в плані спрощення проходження процедури імпічменту українського президента – вона лишатиметься так само складною. Тобто, навіть у разі ухвалення президентського законопроекту, все одно доведеться вносити зміни до Конституції.

Загалом, те, що президент Зеленський вніс у парламент закон про імпічмент, безумовно, є позитивом. Тому що, в будь-якому разі, це краще, ніж ті процедури, які є сьогодні. Проте для того, аби закон про імпічмент запрацював, потрібні ще й конституційні зміни, а це – достатньо довга процедура: голосування у Верховній Раді, винесення вердикту Конституційного суду тощо. Тобто це не станеться одномоментно.

Законопроект Володимира Зеленського про імпічмент президента не є ідеальним, певні його положення викликають запитання та зауваження.

Читайте також: Навіщо Зеленському розпускати Верховну Раду?

По-перше, положення про те, що рішення про імпічмент вважатиметься ухваленим, якщо за нього проголосує не менше ніж три чверті народних депутатів України від конституційного складу Ради. Така норма як останній етап процедури імпічменту існує і зараз, вона ж збережена і в законопроекті Зеленського. Як на мене, конституційної більшості для ухвалення такого рішення було б цілком достатньо.

По-друге, за законопроектом Зеленського, процедурою передбачено створення тимчасової слідчої комісії, до складу якої входитимуть у тому числі спеціальний прокурор і спеціальні слідчі, і яка розслідуватиме діяння президента. Це добре, це крок вперед. Але законопроектом передбачається, що президент усувається з посади шляхом імпічменту лише в разі державної зради чи злочину. Тобто – не за політичні рішення, які призвели до певних  негативних наслідків, а лише за здійснення кримінального злочину. Як на мене, перелік діянь, за якими президент має бути усунутий від влади в порядку імпічменту, має бути ширшим. Зокрема, до цього переліку слід включити здачу національних інтересів і рішення, які призвели до негативних наслідків. 

По-третє, у законопроекті також має бути згадка про можливість впливу громадянського суспільства на цей процес, зокрема, проведення референдуму щодо імпічменту президента.

Отже, за такою схемою, яка пропонується в законопроекті Володимира Зеленського, президента справді можливо відправити у відставку. Але процедура не надто змінилася у порівнянні з тим, що є зараз. Тож ця законодавча ініціатива – такий собі напівзахід.

Однак, якщо закон про імпічмент президента буде ухвалений Верховною Радою, сам Володимир Зеленський може стати першою жертвою цього закону. Але тільки у випадку якщо він здійснить злочин, точніше – якщо тимчасова слідча комісія визнає його діяння злочином.

Умовно кажучи, якщо, наприклад, проведення президентом України переговорів із лідером КНДР Кім Чен Ином буде вважатися здачею національних інтересів чи державною зрадою, то має бути відповідна кваліфікація Верховного суду або Конституційного суду. Якщо така кваліфікація буде надана, то може виникнути колізія, коли спробують переконати, що це був не кримінальний злочин або не корупція, а політична воля і політичне рішення, а народ України делегував президенту владу для прийняття подібних рішень.

Саме тому я і вважаю, відсутність ширшого переліку діянь, які можуть стати приводом для відправлення президента у відставку шляхом імпічменту, все-таки є недопрацюванням цього законопроекту. Тому що, якщо президент вкраде мільйон або вертолітний майданчик, і це буде доведено слідчою комісією, буде запущена процедура імпічменту, а якщо відбудуться якісь сумнівні переговори президента з кимось, це може і не стати підставою для ініціювання процедури імпічменту.

Читайте також: Є така хвороба в українській політиці – панічний страх втрати посади чи депутатського мандату

Чи не буде Рада після ухвалення закону про імпічмент зловживати цією можливістю, ініціюючи цю процедуру у випадку будь-яких діянь президента? Навряд чи, тому що процедура передбачає створення тимчасової слідчої комісії, і це нормально, таке розслідування можна тільки вітати. Але, як тільки процедура перейде з етапу розслідування тимчасової слідчої комісії у площину визначення судових рішень, це вже і буде запобіжником. Тому що суди у таких питаннях як імпічмент президента будуть приймати більш-менш виважені рішення: на суди є різні впливи, тому стверджувати, що вони "братимуть під козирьок" будь-яку "хотєлку" парламенту, я б не став. Навряд чи так буде.

Отже, сподіваюся, що до законопроекту Володимира Зеленського будуть внесені деякі зміни, зокрема, про зменшення кількості голосів, потрібної для того, щоб відправити у відставку президента, до конституційної більшості, а також що будуть внесені зміни до Конституції, які унормують це питання. Якщо все вище перелічене буде зроблено, і закон про імпічмент буде ухвалений, це стане надійним запобіжником, який підвищить відповідальність і чинного президента Володимира Зеленського, і всіх наступних. Адже за таких умов президенти, ухвалюючи рішення чи здійснюючи свої кроки, будуть оглядатися на можливість використання імпічменту як засобу їх усунення від влади.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram