MENU

Навіщо Зеленському розпускати Верховну Раду?

1728 3

Основною рисою сучасної української політики, схоже, стає хронічна невизначеність. Дискусія щодо дати інавгурації звелася до двох дат. Зеленський наполягає на 19 травня. Його опоненти – на 28 травня, 1 червня, а, може, й 3 червня. Тут усе складно, але в рамках закону. Всім весело. Всі бадьорі. Адже кожен знає, що дата приведення новообраного президента до присяги має безпосереднє відношення до його здатності або нездатності розпустити парламент.

Суспільство поділилося на два табори відповідно до того, чи вважають вони доцільним або недоцільним проведення дострокових виборів. Всі закидають усіх гнівними дописами та нецензурними епітетами. На тонус команд впливає напускна втаємниченість Зеленського, який на пряме запитання журналістів, чи збирається він розпускати Раду, відповів, що поки зарано про це говорити. "Ще нема повноважень. Тільки-но матиму повноваження, ви отримаєте відповідь", – заявив Зеленський після зустрічі з лідерами фракцій Верховної Ради.

Пониження градусу дискусії, для чого зрештою й послуговуються обтічними формулюваннями, цього разу не сталося. І це не дивно. Якщо на запитання "Чого приходив?" відповідають "Дай іще сто карбованців, тоді скажу" – кожен українець розуміє, що тут точно замішані або злодійкуватість, або кулуарна політика.

Читайте також: Перехідний період обіцяє стати часом абсолютної невизначеності – Портников

Акцент змістився на обговорення дат, їх історичного значення. Для одних 19 травня – це День пам‘яті жертв репресій. Для інших – День радянської піонерії. Здавалося б. Для декомунізованих українців святкування з "фішечками" приведення до присяги президента України що в одному, що в іншому разі мало би бути ганьбою та наругою. Але й тут знаходяться люди, які переконують, що "не все так однозначно".

Уявімо, що на 19 травня призначена дата інавгурації. Отримавши повноваження, президент Зеленський починає процедуру розпуску парламенту. Зробити це можливо тільки на підставі відсутності коаліції. Уявімо, що це сталося. Із 1 червня починається парламентська кампанія, а на початку вересня відбуваються позачергові вибори. І тут виникає питання: Для чого все це? Адже чергові  вибори у Верховну Раду мали б відбутися 27 жовтня. Яка мета? Навіщо? Аби що? Бажання Зеленського якомога швидше отримати всю повноту влади в країні тут якраз нічого не пояснює. Для того, щоби зрозуміти – що виграє молода команда Зеленського, скоротивши прихід нових парламентарів трошки більше ніж на місяць?

Єдина відповідь – аби не допустити ухвалення небажаних для Зеленського законів. А це – закон про президента, опозицію, тимчасові слідчі комісії, закон про імпічмент і зміни у виборчий кодекс, які б дозволили обирати парламентарів за відкритими списками. Не факт, що чинний парламент буде спроможним прийняти їх. Але розігнаним він точно не матиме такого шансу. Новообраний президент, не зацікавлений у зміні системи? Так, може, він хоча б пояснить, чому та система, на боротьбу з якою він закликав народ, є настільки привабливою, необхідною та цінною, що задля її порятунку потрібно влаштувати у країні безвладдя?

Читайте також: Новий президент проти старого парламенту: підвалини протистояння

Досі не зрозуміло, навіщо взагалі розпускати Раду зараз. Суперечки щодо дати інавгурації мають прикрити небажання укріплювати державний інститут президентства. Ми досі не знаємо, яким курсом новообраний президент хоче вести країну. Не розуміємо, для чого він намагається заблокувати роботу парламенту. Не маємо змоги обговорити тих голів адміністрацій, керівників СБУ, генпрокурора, голову АП, міністра оборони та секретаря РНБО, яких призначає президент і частину з яких мала б узгоджувати Рада. Ми ж бачимо чергове шоу навколо розпуску, сенсу якого ніхто так і не пояснює.

У карнавальному вирі забулося, що мова йде про існування України, про стабільність влади та керованість у разі несподіванок, які може влаштувати країна-агресорка. Перед нами другий акт вистави про особисту війну "кандидата від народу" з вітряками. Соратники Зеленського намагаються представити ситуацію як небажання "старих" віддавати владу. Агов, хлопці! Зеленського обирали на повноваження президента України, а не повелителя парламенту. Покажіть команду, надайте в Раду законопроекти, пояснюйте та відстоюйте їх у прямому діалозі із суспільством. Або хоча б оприлюдніть адресу того "Спортлото", куди занепокоєні громадяни зможуть надсилати запитання, скарги та пропозиції та листи "на дєрєвню  вашому дєдушкі".

Питань більше, ніж відповідей. Маємо досконалу, цілковиту, багатогранну невизначеність, яку можна патентувати як український національний винахід. Незрозуміло все: від історичного трактування дат до позицій учасників дійства. Тим промовистішою є невизначеність громадян. Українці погодилися жити, не ставлячи запитань і не отримуючи пояснень. Віра тут представлена в ролі чесноти. На відміну від вимоги дати пояснення. За це можна отримати чи не тавро "ворога" та "п‘ятої колони". Це диктатура, панове! Цифрова, але сконструйована за радянським зразком. Технологічна диктатура порожнечі, послабити яку можна лише одним чином – не віддавати владу в руки тим, хто не бажає пояснити, навіщо вона їм.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Лариса ВОЛОШИНА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини