MENU

Двадцятиліття свободи добігає кінця?

1469 2

Почну з поганих новин: двадцятиліття свободи може скоро закінчитися. Йдеться про обмеження вибору учнями навчальних дисциплін для ДПА – ЗНО, пише для "Тижня" Ярослав Гирич

26 квітня в Міністерстві освіти і науки заявили про запровадження обов’язкового тесту з математики для одинадцятикласників уже з 2021 року. Хоч як дивно, рішення сприйняли спокійно, без особливого ажіотажу чи невдоволення.

Із власного досвіду пригадую, як 14 грудня 2000-го Міносвіти зробило випуск­никам справжній подарунок, покінчивши з радянською традицією: іспит із математики перестав бути обов’язковим. Особисто я дуже вдячний міністрові Василю Кременю за те, що не втратив дорогоцінний час. Математика могла би знизити рейтинг і погіршити шанси потрапити до обраного вишу. 

Минуло майже два десятиліття – і чиновники вирішили повернутися до цієї теми. 21 серпня 2018-го міністерка освіти і науки Лілія Гриневич запропонувала розглянути можливість уведення обов’язкового ЗНО з математики.

Приводом для остаточного ухвалення "політично обґрунтованого" рішення стали погані результати торішнього тестування, яке не склали 19% учасників. Навіть міністра закордонних справ Павла Клімкіна обурила новина про те, що 48% випускників не впоралися із завданням за програмою 8-го класу.

Зізнаюся, що в тій "злощасній" задачі я бачу "кракозябри", а не очікувану відповідь (а + 1). Радив би чиновникам бути трохи розважливішими й згадати один із жартів Луї де Фюнеса: 66 + 99=§§.

Читайте також: Вже в 2021 році ми чітко побачимо, коли "за бортом" мистецьких університетів опиняться талановиті діти, але з низьким балом з математики по ЗНО

Проте в міністерстві заявили, що "математика розвиває логічне й абстрактне мислення", і вирішили запровадити обов’язкове тестування. Окрім того, посадовці задекларували мету "зробити випускників більш конкурентними 
в сучасному світі", заразом підвищивши роль іноземної мови.

Маю побоювання, що заявлені наміри можуть бути реалізовані через зниження ролі історії як у підсумковій атестації, так і в навчальному процесі. Це рішення викликає багато запитань, адже дисципліна має міцні позиції в середній освіті. ЗНО з математики на сьогодні третє за популярністю серед випускників, а сам предмет вивчають неперервно.

Запровадження обов’язкового тесту дисонує з розмовами про необов’язковість знання таблички множення в початковій школі. Логічним кроком МОН було б удосконалення методичних підходів, усунення прогалин у навчальному процесі, покращення системи підготовки вчителів.

Не менше дивує й застосування принципу колективної відповідальності. За не розв’язану випускниками 2018 року задачу "покарають" випускників 2021-го. А де ж обіцяні спеціалізації та навчання старшокласників відповідно до нахилів і здібностей у межах розпіареної нової української школи? 

Однозначно виграють від нововведення репетитори. Проте ставка на тестову форму не замінить системної освіти. Заслуговує на увагу думка журналістки Оксани Онищенко, що таким чином чиновники намагаються перекласти усунення прогалин у викладанні математики на плечі батьків і репетиторів. 

До речі, в Офіційному звіті щодо проведення ЗНО за 2018 рік констатовано цілу низку недоліків в учнівських роботах, але висловлені рекомендації не містять пункту про запровадження обов’язкового тесту з математики. Фахівці радили вдосконалити його завдання, включивши більше задач, пов’язаних із практичними життєвими ситуаціями.

Читайте також: Магера: Для дорослої людини соромно плутати Австрію з Австралією, а не знати законів Ома – не соромно

Дії міністерства частково можна пояснити ставкою на профтехосвіту й курсом на поступове зменшення частки студентів, для яких математика могла би стати певним бар’єром (без ЗНО не видають атестата). Проте криза вищої освіти глибша й потребує окремої розмови.

Скажу відверто, що після таких рішень прагнув побачити адекватну дискусію в публічному просторі. На жаль, суперечки в мережі мають радянський відбиток за лінією "фізики-лірики". Технарі намагаються монополізувати право на науковість та інтелектуальність, безапеляційно називаючи всіх, хто не розуміє математики, дебілами.  При цьому апологети "цариці наук" чомусь не згадують про потребу в гармонійному розвитку, свободу творчості, безліч професій, у яких успіху можна досягти й без "магії чисел".

Також лунають тези про непотрібність гуманітарних наук. "Навіщо вчити історію?" – часто можна почути від старшокласників чи їхніх батьків. Сучасні реалії показують, що вчили історію мало. 

А навіщо сьогодні робити з усіх математиків? Культ математики в середній освіті закладений ще за радянських часів. Але тоді СРСР потребував великої кількості технарів для підтримання конкурентоспроможності в космічній галузі та гонці озброєнь.

Також напрошуються неприємні паралелі з іншою звичкою з минулого – в усьому оглядатися на Москву, адже в РФ математика є обов’язковою частиною єдиного державного іспитуз 2015-го.

Сьогодні учні мовчки й із жахом, а репетитори з нетерпінням очікують наближення 2021 року. Чи буде рішення Міносвіти втілено в життя? А може, випускники українських шкіл встигнуть одержати добру новину? Покаже час.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Ярослав ГИРИЧ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини