Щодо тих, які, як зараз заведено казати, «йдуть». І всі навколишні так підбадьорливо плескають їх по плечах, що аж гуде. 
Ймовірність того, що хороша, чесна, адекватна людина, ставши народним депутатом України, не скурвиться і залишиться хорошою, чесною і адекватною, я оцінюю як невелику. Перевірено багато разів. Випробування, якого люди не витримують, — це не спокуса баблом, а гординя. 

По-перше, сам статус. «Как вы смеете говорить таким тоном в присутствии народного депутата Украины?!», — верещала теперішня всіхня улюблениця Ірина Геращенко на нараді в холдингу «Главред-медіа» надцять років тому. Вона справді вірила, що її депутатський мандат означає, що з нею ніхто не сміє сперечатись. 

Читайте також: Яременко: Не шукайте виправдання корупціонерам, бо не задля країни чи оборони вони все це робили

По-друге, причетність до касти Тих, Хто Знає, Як Воно Насправді. А ти — не знаєш. Не раз бувало — людина, вирушаючи на штурм ВР, обіцяла, що ні-ні, картку не здам, кнопкодавити не буду, голосуватиму відповідально, правильні ідеї просуватиму, на компроміси не піду, ну ти що, ну це ж я! За кілька тижнів починається: бл*, чувак, ти не розумієш! Ти просто не розумієш! Я теж думав! А воно насправді! Там таке! Коротше, це, ну! І з огляду на це «таке» все інше — дрібниці. 

По-третє, вони починають почуватись Людьми, Які Працюють, поки ми всі займаємось неясно чим. Одна депутатка, яку люблю і шаную, невдовзі після отримання мандату перейшла в режим «я рятую Україну, допомагай мені або закрий рот».

Думаю, це щиро — людина справді вважає, що вона летить у ракеті назустріч астероїду, й будь-які критичні коментарі або навіть сумніви в тому, що вона, її соратники, її партійний лідер роблять усе правильно, — це палиці в колеса від нероб. 

Читайте також: Ігри корупціонерів

По-четверте, їм доводиться брехати, оскільки частина доходів депутатів зазвичай тіньова, а журналісти (які з колишніх колег зненацька перетворюються на гієн, шакалів і стерв’ятників) все видивляються дорогі годинники, парки-аляски і нові квартири. Брехня затягує, дається легко, швидко викликає залежність. Далі людина перетворюється на типового політика. 

В принципі, нічого дуже страшного в цьому нема, бо краще вже депутатами будуть колишні активісти, пластуни, правозахисники і журналісти «Громадського», ніж носії медалей ФСБ, водії Юхима Звягільського та Неля Штепа. Просто, коли відправляєте своїх ріднесеньких у депутати, будьте готові до метаморфоз.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram