Нарешті означилося те, про що мовилося з перших місяців російсько-української війни: "політичні ворота" Європейського Союзу – Парламентська асамблея Ради Європи публічно визнала те, що РФ не є агресором, що міжнародне право не є дороговказом для цієї міжнародної організації, що європейцям, урешті-решт, байдужно, де між РФ й Україною буде кордон, і чи, взагалі, він буде. Як і те, скільки населення вірогідно може загинути від наступних етапів війни.

ЄС від самого початку був і є спонсором РФ – більшість надходжень до бюджету агресора – з Європейського Союзу. На чолі цього утворення – Німеччина й Франція, які, до того ж, виступили й політичними союзниками агресора уже в перші місяці війни. І виконали головне "політичне" прохання росіян – посадити "за стіл переговорів" жертву агресії й заборонити їй звільняти окуповані території і, взагалі, воювати. Що й було зроблено. Добре, що українські політики самі шукали способу, як уникнути виконання законодавства в області оборони, тож довгно припрошувати їх не довелося.

Фактично, держави-лідери ЄС виступили вже тоді не лише спонсорами війни, а й політичними союзниками агресора, що допомогли стриножити жертву й дали Москві час запустити в тіло жертви отруту, аби ліквідація відбулась безболісніше.

Читайте також: Решение ПАСЕ: санкции отменены, Россия может возвращаться

Безперечно, росіяни переконали схильних європейців, що війни "не буде", а кордони між російськомовними - річ умовна. Проте не розповіли їм, що буде з самими європейцями й з територією Європи, в цілому, в разі, якщо українці виконають вимоги й умови національного й міжнародного права й спробують визволити територію та власних громадян з-під окупації. Схоже, У Кремлі переконані в тому, що черговий вибір українського народу – такий же безглуздий з т.з. самозбереження, як і всі попередні, й Київ ладен буде й надалі йти на "поступки". Хоча б у же тим, що, за умови зовнішньої збройної агресії, і далі талдонитиме про "мирне вирішення проблеми" й "лише дипломатичний спосіб". Агресор – аплодує!

Росія від самого початку й досі була і є активною. Вона жодного разу не випустила м'яча й не дозволила грати на власному полі. Коли команда головорізів і дипломатів, не обмежених у силах і засобах, грає лише на вашому полі, а ви навіть думки не допускаєте створити справжній хаос на їхній половині, то результат заздалегідь відомий. Перемога противника – питання часу й ваших втрат. Поразка українців – дітище самих українців, яке вони плекають, якщо не все своє історичне буття, то, принаймні, останні 5 з половиною років.

Читайте також: С ныне действующими санкциями Украина никогда не увидит Крым в своей обители – Обухов

З іншого боку, у нової команди з'явився чудовий і реальний шанс зняти собі й іншим полуду з очей і повернути країну в русло міжнародного й національного права в царині оборони. А вихід з безглуздої ПАРЄ, де продажним європейцям платить агресор, не лише зекономить Україні бюджет, але й дозволить тверезіше подивитися на сучасну геополітику й геостратегію, знайти реальних союзників і будувати внутрішню політику вже без оглядки на застереження "політичних воріт" Європи. Серед іншого, й щодо повернення в законодавство покарання у вигляді страти, що дуже стало б у пригоді ослабленій корупцією й зрадниками країні. Кінець – це й початок.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram