4 липня в "Укрінформі" відбулася друга з чотирьох публічних дискусій представників політичних партій за участю експертів громадської ініціативи "Виборча Рада UA" та "Реанімаційного пакету реформ". Ці дискусії мають на меті ознайомити виборців з баченням і стратегіями рейтингових політичних партій, а конкретно ця зустріч була присвячена економічній політиці. Виходячи з великого обсягу дискусії, публікував її по частинах. Ця остання, п'ята публікація присвячена пенсійній реформі. Нижче подана стенограма з мінімальними редакційними правками.

Галина Третьякова (партія "Слуга народу"): Наша програма містить запровадження другого рівня пенсійного забезпечення. По-перше, щодо тих пенсіонерів, які є, ми не будемо погіршувати, щоб ніхто не боявся. Будемо проводити індексацію пенсій за правилами, які впроваджені в жовтні 2017 року. І будемо підтягувати прожитковий мінімум, методику його формування треба змінити докорінно і прив'язати до того індекс добробуту, який має бути у неоподаткованих домогосподарствах. Щодо запровадження другого рівня, то це недержавний накопичувальний фонд, який міститься у всіх законопроектах, і пана Яценюка, і пана Гройсмана, і навіть групи народних депутатів. Треба буде визначити в діалозі з людьми, які фінансові установи можуть це робити, але спочатку зробити нагляд за такими фінансовими установами. Це той законопроект, який вніс пан Порошенко чотири з половиною роки тому і не прийняв, хоча він був першочерговий. Це такий борг, який залишився від цього... Там треба змінювати конструкцію регулювання, вона так само, як НКРЕКП, сьогодні є неконституційною. Далі треба визначити, скільки ми у другий рівень відраховуємо і хто відраховує, ми не прихильники того, щоб робити 7-15, як пропонували, в цей період. Ми думаємо, що другий рівень треба запускати на маленьких сумах, це має бути 1-2-3 відсотки, і це має бути спільним фінансування роботодавця разом із людиною, але на маленьких процентах. Ми маємо створити стимули щодо запровадження третього рівня і гарантування.

Читайте також: Земельна реформа й новий парламент: партії розповіли про своє ставлення до ринку землі

Павло Кухта (партія "Голос"): Як автор діючої формули індексації пенсій можу сказати, що партія "Голос" точно буде підтримувати проведення індексації. Ми вбачаємо фундаментальну проблему наразі в тому факті, що при фактичному прожитковому мінімумі розрахунковому в 3144 грн, 8 мільйонів пенсіонерів отримує пенсію менше 3 тисяч гривень, тобто більше 70% пенсіонерів живуть на пенсію менше прожиткового мінімуму. Це питання не вирішується суто в пенсійній сфері, це питання економічного зростання і детінізації економіки, і це питання треба і доведеться вирішувати, і ми хочемо показати людям реальний результат. А третя фундаментальна річ, це запровадження накопичувальної системи, ми вбачаємо можливість зробити це з 2021 року, тобто восени прийняти пакет реформ стосовно фінансового сектору, дати рік регуляторам запровадити нормальне регулювання, нормальну роботу фінансових ринків, і в них буде принципове завдання придумати і створити інструменти, в які підуть кошти другого рівня, щоб ми не називали їх "державні облігації" і не ганяли їх по колу через бюджет. Треба, щоб вони пішли на стимулювання економічного зростання, щоб вони стали таким собі стартером економічного зростання, а з іншого боку це дасть можливість пенсіонерам на цьому зростанні заробити, щоб ми показали людям у другому рівні якісний результат і змогли почати перехід до системи, яка зосереджувалась би більше на накопичувальній складовій, ніж на солідарній.

Ніна Южаніна (партія "Європейська солідарність"): Зараз хочемо спільно з деякими експертами все ж таки проаналізувати глибоко реальні можливості щодо запровадження другого рівня. Нам треба розглянути питання можливості оперування цілими групами фінансових установ, ми всі розуміємо, що зараз цих можливостей немає, треба шукати інші альтернативні варіанти. 2020-2021 року, я думаю, такої можливості не буде, тому що зараз і стагнація, світового ринку і, навіть якби ці гроші вкладалися не в Україні, а деінде, це викликає дуже багато питань. Але насправді пенсійну реформа зараз потрібно робити, якісь нестандартні кроки, і над ними ми маємо думати, на перші часи збереження підходів, які є, щодо системи індексації. Це боротьба за те, щоб мінімальна пенсія не була менше прожиткового мінімуму? і потім обговорення подальших кроків. Вони мають бути нестандартними.

Іван Мірошниченко (партія "Сила і честь"): Стандартно ми не вийдем з цієї ситуації. У нас на одного пенсіонера два працюючих, при нормі в нормальних розвинених країнах один до трьох. Мінімальна зарплата 4200 дає ЄСВ 900 грн, то треба 2-3 людини, щоб забезпечити мінімальну пенсію. Тому тільки нестандартні кроки. Скажу відразу, я не експерт, і тут треба сідати рахувати. Звісно, солідарна система ніяких перспектив немає, треба переходити на пенсійні програми другого рівня. Можливо навіть робить добровільний вибір для людей, де розміщати ці кошти – чи в державних, чи в приватних фондах. Це на їхній, як то кажуть, страх і ризик. Це теж окрема дискусія. Третє, що хотів би сказати, цю програму переходу можна, в якісь мірі, знову треба прорахувати, пов'язувати зі зміною системи оподаткування заробітних плат. Тобто якщо ми десь будемо закручувати крани, тобто зменшувати оподаткування, можливо знову якусь частину, обговорюючи, в який спосіб, направляти вже на нову пенсійну реформу по новому алгоритму. Але то треба всім сідати, і дуже-дуже-дуже важко рахувати.

Читайте також: Передвиборча дискусія: партії обговорили проблему, що найбільше непокоїть бізнес

Сергій Марченко (партія "Українська стратегія Гройсмана"): Дійсно хочу погодитися з Іваном. Ми маємо поєднати питання про зниження навантаження на фонд оплати праці з питанням пенсійної реформи. Тому що, якщо ми ці питання відриваємо, то, з одного боку, ми за зниження навантаження, з іншого боку ми проводимо пенсійну реформу. Це не може бути в умовах, коли дефіцит бюджету пенсійного фонду 150 мільярдів гривень. Тобто я відверто скажу, якщо ми не вирішимо питання дефіциту, то ці всі розмови виглядають дещо непрофесійно. Ми не маємо шляху, куди рухатися. Як можна це вирішити? Так, маємо рухатись, маємо запроваджувати наступні рівні пенсійної системи і дати можливість громадянам самостійно визначитися, яким чином відкладати кошти. Як гарантувати і таке інше, як фондовий ринок запустити, як регуляторів запустити. Це багато є вже зроблених матеріалів, я не хочу на цьому зупинятися. Тут ми не винайдемо велосипед, вже є напрацювання, їх дуже багато. Як зменшити дефіцит пенсійного фонду, я бачу тільки еволюційний шлях, революційного шляху не буде. Якщо хтось вважає, що зможе підняти заробітні плати різко в 4 рази, то запустимо цикли інфляції та інших негативних явищ, макростабілізуючих чинників не буде. Тому еволюційно можна, якщо приймати певні кроки і поступово зменшувати дефіцит пенсійного фонду.

Сергій Соболєв (партія "Батьківщина"): Є стратегічні, а є тактичні речі. Ключове питання, щоб в стратегії будівництва комунізму пенсійної реформи ми не загубили половину пенсіонерів, поки ми побудуємо цю стратегію пенсійної реформи. Тому я би сконцентрував увагу все-таки на тактичних речах, а по стратегії, я так розумію, є серйозні розбіжності, які дали б нам шлях визначити загальну стратегію. Перша річ – від чотирьох до семи мільйонів наших громадян зараз є або тимчасово, або постійно працюючими за межами України. На мій погляд, перше ключове питання, як це не дивно звучить, це підписання міжурядових угод щодо гарантованої сплати пенсії тим нашим громадянам, які працюють за межами держави, пенсійними фондами цих держав. Це вже зніме навантаження і дасть гарантовані речі, гарантовані державою. На мій погляд, тут повний провал. І базова угода, яку підписали з Португалією, повинна бути поширена на всі інші країни, перш за все, на Польщу, де є близько мільйона наших працюючих. Сполучені Штати, щоб ви розуміли, тимчасово, давайте правду казати, нелегально працюючих, є близько півмільйона, які до півроку працюють в Сполучених Штатах, повертаються назад, але ви розумієте, чим це далі завершується. Навантаженням саме на нашу пенсійну реформу. Друга річ це, без сумніву, знову закон про трансфертне ціноутворення. Трансферне ціноутворення дає можливість відкрити необмежений ресурс для виплати заробітних плат, а не закупівлі об'єктів нерухомості за кордоном. Це дасть можливість значно збільшити поступлення в пенсійний фонд. Третє питання – це, без сумніву, стимулювання роботи пенсіонерів. Саме через економічне стимулювання, а не підняття пенсійного віку, як ми розуміємо, це закінчилося повним крахом і провалом, в тому числі на ринку робочої сили. І останнє, це максимальне сприяння першому етапу запуску приватних пенсійних фондів в Україні. Я не вірю жодній системі приватних пенсійних фондів українських, які не гарантовані нічим. Це закінчиться черговими трастовими авантюрами. А саме попробувати перше зробити, як ми зробили з медичним страхуванням. Подивіться, як працюють ПЗУ, Акса й інші світові компанії, які виконують 100% зобов'язання по страхуванню за кордоном.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram