Гібридні часи вимагають гібридних рішень, навіть якщо мова йде про демографію.

Річ у тому, що в Україні склався стереотип. Багатодітна родина – це обов'язково якесь жебрацтво. Тобто в багатьох громадян є впевненість, що велика кількість дітей народжується у родинах, які дуже часто ведуть антисоціальний спосіб життя, і взагалі дітей в таких родинах використовують як інструмент отримати додаткову дотацію від держави.

Натомість ситуація геть інша. В Україні все більше й більше родин, які свідомо йдуть на народження четвертої, п'ятої, шостої дитини та навіть більшої кількості дітей, і питання отримання від держави якихось пільг для них зовсім не є першочерговим. Зазвичай такі родини мають нормальний фінансовий достаток, і бажання заводити дітей продиктовано моральними мотивами, а не матеріальними.

Читайте також: Колообіг дарунку в природі: завдячуємо одним, віддячуємо іншим

Утім,через вищезгаданий стереотип такі родини опиняються в одній категорії разом із соціально незахищеними багатодітними родинами та нужденними, зі всім відповідним ставленням суспільства. І хоча триповерховий будинок багатодітної родини на Закарпатті дуже важко порівнювати з халупою десь на Київщині, в якій живе 12 дітей, мати п'є, а батько взагалі невідомо де, це дійсно одна категорія – багатодітна родина. Тому на часі – порушити питання статусу багатодітної родини, її класифікації, визначення диференційованого підходу до надання державної підтримки.

Відомий факт – основні засади виховання закладаються в дитині в перші три роки життя. У цей час дитина повністю перебуває під наглядом батьків, і від того, який фундамент вони закладуть у розвиток, залежатиме все її подальше життя. Зокрема – яким громадянином стане ця дитина. То хіба це не належить до національних інтересів держави? А якщо так, то хіба батьки, багатодітна матір не виконують дуже серйозну й відповідальну державницьку функцію? Причому набагато складнішу, ніж видавати якісь довідки в якомусь державному органі.

То, може, настав час прирівняти багатодітних батьків до держслужбовців? Щоб вони мали відповідний статус і все, що з нього витікає. Таку пропозицію висловлював відомий економіст Олександр Пасхавер. Без сумніву, вона є досить революційною, проте може суттєво вплинути на підняття соціального статусу багатодітних родин. Причому в багатьох випадках статус держслужбовця не тільки спростить державі фінансування та надання допомоги таким родинам, а ще й підвищить соціальний контроль за ними, а самих батьків змусить відповідальніше ставитися до батьківських обов'язків.

Читайте також: На Рівненщині жінка народила вісімнадцяту дитину. ФОТО

Запровадження такої практики потягне за собою низку змін у законах і підзаконних актах. Зокрема, в законі про державну службу. Окрім цього, має бути опрацьований механізм отримання багатодітними батьками статусу держслужбовців, оскільки не всі багатодітні родини зможуть відповідати як майновим, так і моральним вимогам. Безумовно, потрібно буде впровадити, скажімо так, кваліфікаційні іспити.

Статус державного службовця надаватиме певні привілеї багатодітним родинам, але йому доведеться дуже жорстко відповідати. І, врешті-решт, діти – це майбутнє нашої країни, яке створюється вже зараз. І якщо ми зацікавлені в розвинутій європейській країні, в забезпечені собі комфортної старості, потрібно вже сьогодні розуміти, кого ми виховуємо і як.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram