MENU

Партія "Слуга народу" спромоглась докопатися до інстинктів – журналіст

1658 3

Партія "Слуга народу" спромоглась докопатися до інстинктів

Замислився над тим, що все-таки змусило українців так безоглядно й беззастережно голосувати за "слуг". Безумовно, це комплекс обставин і чинників, але щось має бути в основі. Щось підставове й фундаментальне. Щось таке, що дозволило їм залишити далеко позаду навіть Партію регіонів в її найкращі роки й зробити те, що нікому раніш не вдавалось: рівномірно зібрати врожай голосів і на заході, і на сході, і в центрі.

Отже, в чому секрет?

Я гадаю, що справа у тому, до чого апелювали "слуги народу".

Це не був розум. До раціо, до переконань, як відомо, звертався Петро Порошенко.

Читайте також: Каждая партия получила то, что хотела – политолог

Це не були й цінності. Українці на заході і на сході сьогодні доволі розбіжні в культурних та геополітичних уподобаннях. Їх усіх не зловити на гачок ані лівих, ні правих, ні ліберальних, ні консервативних ідей. Зрештою, "Слуга народу" навіть під найбільш поверховим оглядом не є партією, чиї цінності є зрозумілі: їх радше немає, аніж вони є.

Не було це ані апеляцією до почуттів (українців заледве можливо розчулити патріотичними гаслами або лірикою на кшталт "я маю мрію..."). Не було це також і апеляцією до потреб: навіть найпідставовіша з них, за Маслоу, потреба в безпеці (у мирі) не була вирішальною – про що свідчить неуспіх деяких інших мироносних партій.

Моя гіпотеза полягає у тому, що "слуги" дійшли значно глибше: вони спромоглись докопатися до інстинктів. До рушіїв, що лежать глибоко попід шаром культури.

Читайте також: Портников: Українці проголосували не за "Слугу народу", а за персональну відповідальність однієї людини

Основний інстинкт, на якому зіграли "зелені", – це інстинкт влади. І, відповідно, інстинкт здобуття влади – через повалення чинної ієрархії. Як самець в зграї може стати найпершим? – лише перемігши теперішнього вожака. Усі прагнуть цього інстинктивно, але наважуються одиниці.

Ми, українці, здебільшого протиставляємо себе владі. Є узагальнені "ми" – й є "вони". "Ми", обираючи "їх", все одно розуміємо, що "вони" стають владою, а не "ми" (тут я свідомо лишаю поза дужками той невеликий прошарок політично освічених громадян, котрі усвідомлюють делегування своєї влади представникам – депутатам). Отже, для більшості є "вони" і є "ми".

Що зробили "зелені"?

Вони запропонували "їх" скинути. Повалити. Уделать. Низвергнуть и растоптать.

Вони дали змогу (насправді, звичайно, ілюзію) реалізувати глибокий інстинкт: скинути владу й самим її взяти.

"Зелені" стали по цей, по "наш", бік одвічної дихотомії – й закликали лиш одне: сделать "их" вместе. Разом. Це "разом", власне, й стало ключем до ототожнення.

Ось і все.

Ну, а далі зіграв свою роль другий – стадний інстинкт. Щойно новий альфа-самець, "наш", скинув старого, "їхнього", з п'єдесталу, не лишалося жодних причин не надихнутися перемогою й не довершити спільну справу. Насолоджуючись ілюзією, що тепер "ми" – не "вони" – біля керма.

Цікаво, як довго триватимуть її чари?

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Сергій СТУКАНОВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини