Якщо ви маєте комп’ютер, ноутбук, мобільний телефон, сторінку в соціальних мережах та Інтернет, будьте певні – за вами спостерігають. Навіть якщо ви про це не знаєте, на це не погоджувались чи будете скаржитись у поліцію. Зверніть увагу, яка реклама з’являється у соціальних мережах, яких друзів вони "рекомендують", які місця пропонують відвідати. Усі ці рекомендації складені на основі ваших персональних даних, якими ви ж самі щедро ділитеся з друзями-ґаджетами.

Чи не на кожному мобільному телефоні встановлені базові застосунки, без яких сьогодні ніхто не обходиться. Це пошуковик, мапи, соціальні мережі, декілька розважальних додатків, месенджери, браузер. Крім того, є Bluetooth, Wi-Fi, GPS та хороша камера, мінімум одна. Чи не на кожному комп’ютері або ноутбуці є доступ до Інтернету. Тепер ці програми, додатки, функції, знають про людину більше, ніж її найкращі друзі чи родичі.

Гугл. Ми довіряємо йому все – не соромимося запитувати, просити поради, допомоги; дозволяємо проводжати нас додому, розважати, навчати. Про наслідки не думаємо. Кожен користувач, коли реєструється в системі, вказує своє ім’я, вік, стать, місце проживання. Пошукові запити формує відповідно до потреб, інтересів, вподобань, маршрути складає між тими місцями, де найчастіше буває. Завантажує фотографії й відеозаписи з власних архівів. Усі ці дані дозволяють створити умовний портрет користувача, про якого система знає буквально все. Вона запам’ятовує навіть ґаджети, через які користувач входить в обліковий запис.

Так само працює Фейсбук, та й зрештою будь-яка соціальна мережа. Вони буквально втручаються в особисте життя, адже для збору інформації застосовують усі можливі засоби, навіть мікрофони та відеокамери. А найголовніше те, що ви самі (можливо, навіть не підозрюючи про це) погоджуєтесь на такі умови.

Куди прямують особисті дані?

Нещодавно в Україні набув популярності додаток ФейсАпп (той, що нібито показує, який людина матиме вигляд в старості). Його ще 2017 року винайшов один із колишніх співробітників Яндексу – росіянин Ярослав Гончаров.

Завантажуючи додаток на свій пристрій, на екрані бачимо угоду про дозвіл на використання персональних даних, яку, звісно, не читаємо – одразу погоджуємось. Натомість ФейсАпп, заради збору статистичних даних та вибору реклами персонально для кожного користувача, отримує доступ до всіх файлів, які ви надсилаєте через мобільний пристрій. Тобто вебсторінки, які відвідуєте, додатки, які завантажуєте, геолокацію та іншу особисту інформацію. Всі ці операції здійснюються за допомогою "третіх сторін" (про це вказано в угоді).

Читайте також: За постами в соціальних мережах можна визначити психічні розлади та діабет – науковці

Інформацію, яку в результаті збирає додаток, обіцяють нікому не передавати без згоди користувачів. Звісно ж, окрім групи компаній, частиною яких є ФейсАпп і тих же "третіх сторін", які зазначені в угоді. Розробники додатку також попереджають, що ви самі несете відповідальність за збереження персонального пароля й особистих даних. Що з ними станеться, якщо людина припинить користуватися додатком, невідомо.

Михайло Кольцов, викладач Могилянської школи журналістики, вважає, що такі дані додаток збирає не тільки, щоб підбирати рекламу відповідно до ваших вподобань та потреб, але й для вдосконалення системи розпізнавання облич – вона складатиме базу відповідності між лицем людини й акаунтом у соціальних мережах (доступ до них додаток теж має).

Аналогічна ситуація трапляється щоразу, коли встановлюєте на мобільний телефон новий застосунок, незалежно від того, чи то гра, чи редактор для фото, чи додаток, який визначає, кому належить номер телефону – ваші особисті дані отримують нові й нові програми, люди, компанії. Найнебезпечніше – зберігати важливі файли на електронних дисках, адже так легше отримати до них доступ.

Ви теж у небезпеці!

Якщо думаєте, що ваше особисте життя нікого не цікавить – мовляв, для чого спостерігати за щоденними звичками середньостатистичного українця, помиляєтесь. 

"Звук месенджера, і на екрані мобільного телефону з’являється нове повідомлення. Відкриваю – якесь фото від знайомого. Каже: "Дивись, що знайшов в Інтернеті". Зближую зображення – я. Стою собі вдома біля шафи, дивлюся в сторону. Здивувалася, бо, по-перше, такого фото не робила, а по-друге, не зрозуміла, звідки ж воно взялося в мережі. Таке я точно б не виклала ні у Фейсбук, ні в Інстаграм".

Це історія моєї знайомої, звичайної студентки. Нескладно здогадатися, що світлина була зроблена на вебкамеру її ноутбука, який стоїть у кімнаті дівчини, просто навпроти шафи. Після цього випадку камеру, звісно, заклеїла.

Так робить і Марк Цукерберг, засновник Фейсбуку. На особистому Макбуці заклеює не тільки камеру, але й мікрофон. Усе заради безпеки. Це помітили журналісти, коли Цукерберг поділився з підписниками фотографією робочого місця. Схоже на параною або манію переслідування, але насправді все серйозніше, ніж здається.

Загрозу становлять не тільки цілеспрямовані хакерські атаки, але й комп’ютерні віруси. Спостерігати за вами й збирати персональні дані можуть не тільки тоді, коли електронний пристрій увімкнений. Та й про роботу вебкамери не завжди повідомляє спалах зеленої лампочки. Мікрофон, до речі, набагато загрозливіший, ніж камера. Особливо на мобільних телефонах, адже їх ми не випускаємо з рук цілодобово. Зрозуміло, що заклеювати мікрофон чи камеру на смартфоні ніхто не буде, але під час важливих перемовин краще залишити телефон в іншій кімнаті. Навіть якщо він вимкнений. Ще один вихід – вийняти батерею, але ж нині майже не залишилось моделей телефонів, де можна так зробити.

Читайте також: Ваш особистий успіх або невдачі жодним чином не залежать від вашої присутності в соціальних мережах – психолог

Щоб перевірити, чи прослуховують ваші розмови, в Інтернеті радять скористатися простими кодами, за допомогою яких можна з’ясувати навіть номер, на який іде переадресація ваших дзвінків. Це можна зрозуміти й за "поведінкою" вашого мобільного пристрою. Якщо чуєте фоновий шум під час розмови, майже не користуєтеся телефоном, але акумулятор швидко розряджається, нагрівається батарея бо пристрій сам вимикається й вмикається, знайте – вас слухають.

Я теж вирішила перевірити свою безпеку, тому заради експерименту ввела на клавіатурі *#62# (один із рекомендованих кодів для Андроїд-пристроїв). Мої розмови прослуховують – на екрані з’явилося повідомлення з номером телефону, на який іде переадресація дзвінків. Хоч я не володію надсекретною інформацією, це трохи лякає.

Ми всі йдемо в ногу з часом, занурюємося в епоху діджиталізації на державному рівні, впроваджуємо все більше нових технологій у повсякденне життя й разом з тим забуваємо про власну безпеку. Щоб ризикувати не так сильно, радять не відкривати повідомлення від невідомих користувачів (там може бути вірус) і вигадувати складні паролі, різні для кожного особистого акаунту. Але хіба це допоможе захистити інформацію, якщо нас повсюди оточують камери й мікрофони?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram