На цей час маємо 7 основних кандидатів на найвищу виконавчу посаду: А, Б, В, Г, Д, К та Р. Їхні кісточки перемиваються в ЗМІ, журналісти та блогери вишукують «зраду» загалом і прихованих олігархічних стейкхолдерів кожного з них.

Серед обговорюваних персон вже немає політичних кандидатів – Святослав Вакарчук та Юлія Тимошенко, бо парламентська монобільшість Партія Слуга народу перекладає всю відповідальність за державу особисто на Володимир Зеленський.

Читайте також: Кого українці хочуть бачити новими міністрами: Всеукраїнське голосування

Отже, керувати Кабінетом міністрів України буде не публічний політик, а радше технократ. Хоча, зазвичай, посада очільника Уряду трансформує будь-якого технократа в політика першої лінії і кандидата на булаву.

Перед Україною сьогодні стоять надзвичайно складні задачі по підвищенню ефективності економіки. Для їхнього розв’язання керівництво Уряду повинно буде воювати з олігархами та бюрократичною номенклатурою – основними вигодонабувачами нинішньої неефективності. Якщо чиновників можна (часто – треба) міняти, то війна з олігархами – це критика Уряду з «телевізора» і неминуча втрата рейтингів.

Читайте також: Список обраних українських депутатів опубліковано в офіційній пресі. ДОКУМЕНТ

Тому першим фактором при виборі Голови Уряду, на мій погляд, має стати відмова кандидата на політичне майбутнє, готовність пожертвувати собою заради країни. І не так, як це декларував Арсеній Яценюк, а по-справжньому, як це продемонструвала Валерія Гонтарева (так, я знаю, що багато хто не погодиться з останнім прикладом).

Усі зазначені кандидати мають свої сильні сторони. Чи всі готові відмовитися від політичного майбутнього?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram