Річниця початку агресивної війни Росії проти Грузії. Вона почалася з масштабної провокації та закінчилася фактичною анексією Абхазії та Осетії. Бо "незалежність" цих республік подібна "незалежності" Донецька і Луганська.

Ми не відразу розібралися в тому, що відбувається. Але… Саме тоді, у 2008 році, кристалізувалася нова політика нової Росії. В Україні тоді робили прогнози, що наша країна буде наступною жертвою агресії. Але ці попередження сприймали як жахливу казку.

Багато хто скаже: схожість між грузинською та українською трагедіями невелика. Дадуть посилання на доповідь комісії ЄС, де в перших рядках сказано, що Грузія першою почала бойові дії проти Цхінвалі. Зазвичай такі громадяни не читають всього звіту. Але спільного насправді багато.

Читайте також: Журналіст: Бодай комусь вдалося домовитися з Путіним?

1. Різкий тиск могутнього сусіда, що підсилився тоді, коли до влади прийшов прозахідний президент. Спалахнула антинатовська й антиамериканська кампанія.

2. Багаторічна підтримка (аж до військової – т. з. "миротворці") сепаратистських настроїв у Абхазії та Осетії (і в Аджарії теж, але відокремити Аджарію не вдалося).

3. Негласне постачання зброєю сепаратистських формувань. Інформаційна підтримка антигрузинських акцій, що проводяться сепаратистами. Десятикратне збільшення кремлівською пропагандою кількості жертв. Брехлива антигрузинська кампанія в російських ЗМІ. Тобто вже 11 років тому російська пропаганда була тим, чим вона є сьогодні.

4. Провалилася спроба Грузії вирішити проблему воєнним шляхом (чи не так у нас?) Але додам: я впевнений, що Росія була поінформована про підготовлювану акцію "наведення конституційного порядку" і російські сили вже чекали грузинську армію, яка і була розгромлена.

Читайте також: Кремль можно было остановить в Грузии... Надеюсь, Кремль остановят в Украине, – мнение

5. Полум’яні надії на підтримку Заходу, які широко декларувалися, але не збулися. Ми, природно, повторили цю помилку. Грузія теж прагнула до НАТО та чекала втручання Західу в конфлікт. Деяку підтримку Грузія одержала, але майже винятково – інформаційну.

За два тижні до війни в Грузії був поетичний фестиваль, в якому я брав участь. Він збігався із чвертьювілеєм Маяковського, і всі разом поїхали на батьківщину поета. Там, у музеї поета, відбулися читання його віршів. І ось, відповідальний працівник РІА "Новости" вийшов на середину і прочитав… Ви вже здогадалися? Ну, звичайно, здогадалися. Вірші про радянський паспорт. Виразно, як у школі вчили. Прямо з широких штанин.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram