Ілюстративна світлина

Маніпуляції щодо порівняння ціни на вугілля в "Роттердам+" й ціни на газ продовжуються.

Тому спробую пояснити ще простіше.

За законодавством України ні в Кабміну, ні у НКРЕКП (регулятор), ні в будь-якого іншого органу державної влади наразі немає ні зобов’язань, ні повноважень встановлювати "справедливу" ціну на газ.

Із 2015 року в Україні ціноутвореня на газ є ринковим.

Кабмін має повноваження накласти на учасників ринку спеціальні обов`язки продавати газ за ціною нижче ринкової, але з обов’язковою компенсацією різниці з ринковою ціною.

Якщо хтось вважає, що в Україні немає ринку газу, або він якийсь не "такий", і тому немає ринкової ціни – це має спочатку встановити Антимонольний комітет.

Читайте також: Медведчук і Бойко допомагають "Газпромові" не віддавати майже $3 млрд – Вітренко

Насправді є достатньо доказів того, що ринок газу в Україні є, і на ньому встановлюється ринкова ціна. (Зауважу, що головним фактором створення цього ринку була його інтеграція з європейським ринком і "ліквідація вузьких місць". Це важливо для порівняння з українським "ринком" електроенергії).

І тому прив’язка до німецького хабу у формулі Кабміну, за якою розраховується ціна за спеціальними обов’язками, які Кабмін накладає на "Нафтогаз", визначає не "справедливу" ціну, а джерела надходження грошей для "Нафтогазу" – скільки має надійти від покупця газу, а скільки за цього покупця має компенсувати Кабмін.

Звісно, можна питати в Кабміну, чому він не збільшив знижку до ринкової ціни для певних споживачів, або недостатньо сприяв зниженню ринкових цін. Але це – політична відподальність Кабміну.

А от навіщо Кабмін накладенням спеціальних обов`язків створював зобов’язання державного бюджету компенсувати різницю з ринковою ціною – це вже окреме питання...

Якщо ж брати енергетичне вугілля й "Роттердам+", то тут ситуація принципово інша.

НКРЕКП (регулятор) мала й повноваження, й, найголовніше, обов’язок встановлювати "справедливий" тариф для теплової генерації (ТЕС), зокрема визначати допустимі витрати на енергетичне вугілля.

Тобто це зовсім інша ситуація, ніж на ринку газу.

Регулятор мав обов`язок дивитися на реальні витрати ТЕС.

Читайте також: Конституційний суд України визнав створення НКРЕКП неконституційним

Тобто тут прив’язка до фактичної собівартості є обов’язковою.

Будь-яку формулу для ціни на енергетичне вугілля регулятор міг використовувати лише за наявності обґрунтування того, що фактичні витрати є завищеними. І тому така формула мала б використовуватися лише для того, щоб у розрахунку тарифу використовувати витрати менші за фактичні, а не більші.

Іншими словами, сутність регулювання (повноваження та обов`язки) з боку НКРЕКП ("Роттердам+") полягає в тому, щоб у власників ТЕС не було надприбутків від тарифу, який встановлює НКРЕКП, і який сплачують споживачі.

А сутність встановлення ціни на газ з боку Кабміну – це визначення того, чи хоче держава давати можливість покупцю газу отримати знижку до ринкової ціни, яку потім держава буде зобов’язана компенсувати продавцеві з державного бюджету.

Це і є європейські правила, які Україна вже впровадила в своє законодавство.

Просто в нас їх використовують вибірково, а часто-густо й цілком некоректно.

На жаль, це є результатом поєднання некомпетентності та корупції, або, по-простому, "жадібності та тупості".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram