Це один із тих фільмів, який повільно занурює нас в теплу та приємну атмосферу старого Голлівуду. 

Почнемо з найважливішого — це не той Тарантіно, до якого ми звикли. "Одного разу в Голлівуді" — дуже важлива для нього робота, в якій режисер ділиться з нами своєю любов’ю до цілої епохи 60-х років. 

Події стрічки закручують навколо актора Ріка Долтона (Ді Капріо), його каскадера, а за сумісництвом і найкращого друга — Кліфа Бута (Бред Пітт) та Шерон Тейт (Марго Роббі). Рік раніше знімався у відомих фільмах на головних ролях, але тепер доводиться грати лиходіїв, яких перемагають вже нові молоді зірки Голлівуду, а Кліфф через брак роботи каскадером працює хлопчиком на побігеньках у Ріка. Також Тарантіно до якогодного дня на одній вулиці з Ріком поселився режисер Роман Полянський зі своєю молодою дружиною актрисою Шерон Тейт. Фільм показує невеликий період із життя цих людей у далекому 1969 році. 

Щодо акторської гри немає дуже про що говорити — шикарно та геніально. Хіба хтось сумнівався, що такий каст під керівництвом Квентіна може облажатись. Багато епізодів вийшли емоційними, потужними не завдяки супердіалогам чи магічній роботі з кадром (хоча тут все на рівні, звісно), а саме завдяки грі. Можливо трохи важко буде переказати сюжет під час розмови з друзями, але більшість сцен добряче засядуть у вашій голові.

Читайте также: Появился первый трейлер фильма по сериалу "Во все тяжкие". ВИДЕО

Практично до самого епілогу фільм майже не має сюжету, це набір скетчів і маленьких конфліктів, які нікуди не ведуть і нічого у загальній картині не змінюють. Без шалених і кривавих перестрілок та закручених сюжетів, які так любить Тарантіно, ми повільно занурюємось в теплу приємну атмосферу старого Голлівуду зі всюдисущими хіпі, гігантськими машинами та галапрем’єрами для порно-фільмів.

Все тому, що головний герой тут — не актор Рік Долтон, що приховує талант за ненайкращими кар'єрними рішеннями, не його дублер Кліф Бут і вже тим паче не бідолашна Шерон Тейт. Вони — це радше уособлення епохи, що йде в минуле, епохи "старої доброї Америки".

Нова культура, що йде на зміну їх цінностям, для них ворожа і неприємна, але їм нічого не залишається, крім як намагатися пристосовуватися до неї, щоб зберегти своє скромне містечко під голлівудським сонцем. Головний герой тут — це сам класичний Голлівуд. Місто-казка, місто-мрія, в своєму старомодному і трошки безглуздому вигляді, в якому його так любить режисер.

Читайте также: "Одного разу в… Голлівуді". Як Тарантіно грає в Бога

Музика, картинка, костюми, грим, антураж і навіть машини — від усього перерахованого віє естетикою і якістю. Операторські прольоти камерою, що тягнуться хвилини і демонструють Лос-Анджелес у всій красі, максимально приємні для очей кіномана: смакується кожен кадр, кожна сцена. Від спільної та злагодженої роботи названих елементів фільм дає відчуття присутності та захоплює у свою атмосферу, і вже на фінальних титрах з почуттям приємного смутку прощаєшся з Ріком, Кліфом і Шерон. 

"Одного разу в Голлівуді" — це така собі туга за епохою, данина цій епосі і роздуми режисера про те, що якби все пішло іншим шляхом. І тому, коли в фіналі "Одного разу в Голлівуді" всі ниточки приводять до максимально напруженої точки в часі і просторі, саспенс досягає небаченої раніше для Тарантіно сили, Квентін, який до цього спокійно спостерігав за всім, що відбувається, відчайдушно вривається до своєї реальності і намагається зупинити смерть такої важливої і обожнюваної ним епохи.

Так, знання історичної довідки для перегляду цієї стрічки справді має важливе значення. Знати, в принципі, потрібно про дві речі: по-перше, було б непогано, якби ви мали загальне уявлення про яскраву, легку і найкращу (за версією Квентіна) пору Голлівуду — 60-ті, по-друге, треба розуміти, який зв'язок у сумної долі Шерон Тейт і "Сім'ї" Чарльза Менсона.

Це не масовий фільм, який має всім подобатись і збирати гігантську касу у всьому світі. Тарантіно зняв його, бо хотів того сам, в цьому і є фішка подібних стрічок. Квентін ділиться тим, що так любить, тим, що так цінує, а нам глядачам залишається лише прийняти або не прийняти це кіно. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube