Наближається початок роботи Верховної Ради України та формування уряду, тому не дивно, що гучні заяви передвиборчих кампаній щодо реінтеграції окупованих територій змінюються більш стриманими коментарями народних обранців.

Нині створення окремого комітету ВРУ з реінтеграції Донбасу та роботи з окупованими територіями за результатами обговорення Підготовчої групи було об’єднано з питаннями захисту прав людини. Це не є новим для України, адже саме Комітет з прав людини у минулому скликанні парламенту відповідав за законодавство в сфері забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб, зниклих безвісти, політичних в’язнів та заручників.

Цим ж комітетом були ініційовані та проведені парламентські слухання «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи» у лютому 2016 року, частиною рекомендацій яких було створення профільного міністерства з окупованих територій (МінТОТ).

МінТОТ було утворено в квітні 2016 року, в червні того ж року було затверджено положення про його діяльність, а наприкінці 2016-го було укомплектовано штат співробітників. 

Однак за три роки існування МТОТ говорити про суттєві досягнення міністерства в сфері формування державної політики по відношенню до окупованих територій не доводиться.

Міністерство мало мінімальну політичну вагу, незначний бюджет і відверто слабкого міністра, його присутність на території Донецької, Луганської та Херсонської областей мала радше церемоніальний характер, аніж була системною роботою.

Читайте також: Загарбники імітують розведення сил і засобів у "Станиці Луганській"

Міністр Вадим Черниш обрав для розвитку нового центрального органу виконавчої влади дещо дивний формат, ставши міністром закордонних поїздок і вивчення досвіду постконфліктного врегулювання Хорватії та інших країн колишньої Югославії, Грузії та Колумбії.

Такі оцінки діяльності міністра Вадима Черниша плюс останній корупційний скандал з заступником міністра Юрієм Гримчакомдають підстави представнику нової команди «Слуги народу» Дмитру Разумкову ставити під сумнів потребу існування самого міністерства: «Ми можемо створювати багато комітетів, ми можемо створювати багато міністерств, установ, центральних органів влади, але, на жаль, створення цих установ, або комітетів, іноді не допомагає ні ветеранам, ні тимчасово окупованим територіям. Коли ми бачимо, що створюємо міністерство, а після цього його очільники потрапляють на хабарях до правоохоронних органів, то іноді, мені здається, не варто створювати такі міністерства, щоб там працювали такі люди».

Але тут варто розділяти людей, які були неспроможні поставити політику по відношенню до тимчасово окупованих територій на порядок денний, і важливість існування самої інституції під час збройного конфлікту і військової агресії Російської Федерації.

Новий уряд, який буде формувати «Слуга народу», повинен не ліквідувати МінТОТ, а замінити його керівний склад, надавши можливість працювати політикам саме в напрямку реінтеграції окупованих територій.

Минула влада залишає нам борги щодо окупованих територій:

Закон про «деокупацію», прийнятий в лютому 2018 року, передбачав створення при Кабміні координаційного органу з метою узагальнення правової позиції держави у питанні відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та підготовки консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України. Однак, домовитись міністерствам так і не вдалось, а комісія проіснувала на папері, провівши одне засідання, і буде потребувати термінової реанімації, адже в міжнародних судових інстанціях ми вже переходимо у стадію комунікації;

Прийнятий у серпні 2018 року закон про зниклих безвісти, передбачав створення спеціальної комісії при Кабміні, яка б дала можливість вести облік зниклих під час збройного конфлікту, запустити роботу пошукових груп, в тому числі на окупованих територіях та допомагати родичам зниклих безвісти. Персональний склад комісії було затверджено, однак не було проведено жодного засідання;

В період передачі влади також відбудуться зміни і в порядку перетину контрольних пунктів в’їзду-виїзду на межі з окупованою територією Донецької та Луганської областей (КПВВ), порядок вже проголосований 17 липня 2019 року, однак до сьогодні не підписаний Гройсманом. А саме за новим порядком повинні бути виділені кошти з держбюджету на 2020 рік на утримання та облаштування пропускних пунктів.

Читайте також: Велика помилка: таке мовчання Зеленського дорого коштує Україні

Щодо парламенту, то для нього також є нагальні задачі:

Парламент VIII скликання обіцяв врегулювати законодавчо питання політичних в’язнів та полонених, однак спромігся зробити це лише в останні тижні свого існування, проголосувавши в першому читанні законопроект авторства Шухевича № 8205(«Проект Закону про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами»), так що депутатам доведеться визначитись з його подальшою долею також або запропонувати власне бачення;

Те саме стосується і питання гармонізації Кримінального кодексу України з нормами міжнародного гуманітарного права, і фіксації воєнних злочинів, що передбачає законопроект № 9438, а також питання ратифікації Римського статуту;

Але найголовнішим викликом для нової команди стане формування позиції до закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», адже сам особливий порядок встановлено терміном до 31 грудня 2019 року, і народним обранцям доведеться приймати рішення, чи продовжувати термін дії закону, чи запропонувати альтернативні варіанти. Але саме на цьому законі тримаються Мінські домовленості і санкційна політика по відношенню до РФ.

Плюс є ще виконання передвиборчих обіцянок, таких як надання права голосу внутрішньо переміщеним особам на місцевих виборах, а також питання соціальних та пенсійних виплат на тимчасово окупованих територіях.

Поки не зрозуміло, хто саме з команди «Слуги народу» візьметься за тимчасово окуповані території, принаймні зараз ні від кого готовності не чути, однак важливо не дати узурпувати тему окупованих територій проросійським силам, які, до речі, мають другу за кількістю фракцію в новому парламенті.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube