MENU

Вчені виявили зірки, які суперечать нашому розумінню Всесвіту

1837 1

КосмосІлюстративне фото

Астрофізики виявили скупчення зірок-цефеїд, за допомогою яких можна виміряти швидкість розширення Всесвіту. Нові підрахунки кардинально відрізняються від прийнятих оптимальних показників.

На початку минулого століття американський астроном Едвін Хаббл зробив одне з найважливіших відкриттів у дослідженні космосу. За підрахунками Хаббла, космічні об'єкти, які розташовані на більшій відстані від нашої планети, віддаляються від нас швидше, ніж ті, які розташовані поблизу.

Саме цей парадокс і називається розширенням Всесвіту, а швидкість цього розширення назвали постійною Хаббла. З роками вчені вдосконалювали початкові підрахунки Едвіна Хаббла і визначили, що він помилився приблизно у 10 разів.

Донедавна астрофізики вважали, що постійна Хаббла становить 67,4 (км/с)/мегапарсек (один парсек = 3,26 світлових років або 30,8 трлн км). Це підрахували вчені з Європейського космічного агентства (ESA) за допомогою телескопа Planck. Але, згідно з новим відкриттям, це значення може бути серйозно заниженими.

Читайте також: Вчені з NASA вперше виміряли енергію сонячного спалаху

Як пише Live Science, за допомогою телескопа Hubble, який названий на честь згаданого вище Едвіна Хаббла, дослідники виявили скупчення зірок-цефеїд у Великій Магеллановій Хмарі на відстані близько 7 тис. світлових років від нас.

Для цих зірок характерно постійне мерехтіння, за допомогою якого можна ще раз виміряти швидкість розширення Всесвіту, і яке є альтернативою до хабблівського методу вимірювання цього показника, заснованого на так званому реліктовому випромінюванні.

Підрахунки, засновані на частоті мерехтіння цефеїд показали, що постійна Хаббла становить 73,4 (км/с)/мегапарсек.

Читайте також: Космічний апарат Китаю виявив на Місяці дивну невідому речовину

"Якщо початковий показник точний – це означає, що вчені вимірювали відстані до далеких об'єктів у Всесвіті неправильно протягом багатьох десятиліть. Але якщо друге значення правильне – дослідникам, можливо, доведеться прийняти існування екзотичної, нової фізики", – пояснює Адам Мен з Live Science.

Ключовим в цьому питанні залишається яскравість мерехтіння цефеїд, оскільки кожна з них може бути менш або більш яскравою в різні періоди свого існування.

Астроном з університету Чикаго і член однієї з команд, які аналізують дані з телескопа Hubble Барр Мадор каже, що нещодавно вони знайшли ще один спосіб уточнити постійну Хаббла – виміряти мерехтіння червоних гігантських зірок. Річ у тім, що ці зірки є однаково яскравими в кінці свого існування, що спрощує спостереження за ними з Землі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

НВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



38022.txt Открыть с помощью Google Документы Отображается файл "38022.txt"
Правила коментування »  

Новини