Сьогодні, 9 вересня, в російській столиці проходить зустріч міністрів закордонних справ й оборони Франції та Росії.

А перед цим президенти Еммануель Макрон і Володимир Путін спілкувалися телефоном і припустили, що вже найближчими тижнями може відбутися саміт лідерів країн "нормандського формату". І це при тому, що раніше Путін говорив про те, що така зустріч можлива тільки в тому разі, якщо на ній буде зафіксований конкретний результат.

Читайте також: Нормандська зустріч може мати катастрофічні наслідки – Портников

Втім, саме цього результату від президента Володимира Зеленського домагатимуться й у Парижі, й у Москві. Ключовим моментом тут стає слово "поступки" з боку Києва. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан перед поїздкою в Москву говорив саме про це. "Це прорив, і ми бажаємо, щоб ця тенденція продовжилася. Для цього Росія повинна позбутися важких озброєнь у цьому регіоні, а Україна – провести інституційні реформи, передбачені мінських угодами".

Якщо казати просто – конституційна автономія Донбасу і зникнення перспектив європейської та євроатлантичної інтеграції України в обмін на припинення обстрілів контрольованої Києвом території. Це саме те, що в Парижі розглядатимуть як черговий прорив, те, що допоможе відновити довіру між Парижем і Москвою та зняти санкції із Росії. Тактика дій є очевидною, Путінові й Макрону необхідно лише змусити Зеленського піти на цю фактичну капітуляцію своєї країни під схвильовані оплески української публіки, якій пояснять, що тепер уже напевне перестануть стріляти. І перестануть. Бо не буде в кого й куди. Росія ж не стріляє по Брянській області.

Читайте також: На нормандському гачку: Путін шантажує Зеленського

Варто зазначити, що всі розмови про відновлення "нормандського формату" Путін тепер проводить не з Анґелою Меркель, яка грала головну роль у підписанні угод у Мінську, а з Макроном. І це абсолютно логічно. Меркель – куди досвідченіша та системніша гравчиня й куди більшою мірою піклується про свою історичну репутацію, ніж президент Франції. До того ж Макрона легше схилити не просто до поступок – на зразок скандальної ініціативи про запрошення Путіна на саміт "Групи семи", а й до тиску на Зеленського. Чим президент Франції успішно й займається, коли створює у президента України враження, що Захід має ту ж позицію, що і президент Росії. Що "все вже давно є вирішеним", як говорив Зеленський щодо повернення Росії до ПАРЄ, і нам залишилося тільки здатися. А що робити?

Можливо, це і є те саме відновлення довіру між Парижем і Москвою, якого домагається Макрон.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube