Ілюстрація – Олександр Грехов

Я приєдналася до екологічного руху у 2015 році. Тоді ми вийшли на перший кліматичний марш у Києві, а разом з нами – ще майже 800 тисяч активістів по всьому світу. 

Наступного дня розпочалася Конференція ООН з питань зміни клімату в Парижі. 197 країн підписали Паризьку кліматичну угоду, щоб скорочувати викиди парникових газів і так утримати підняття температури на прийнятному (1,5 °C) рівні. Та чи достатньо цієї угоди, аби глобально вирішити питання зміни клімату? Навряд.

20 вересня 2019 року разом з активістами з 20 українських міст ми знову виходимо на Глобальну кліматичну акцію. Цього разу вона має об’єднати мільйони. 

Не менше тисячі - на Міжнародному марші за клімат у Києві. До цього українська молодь вже провела кілька кліматичних страйків у різних містах, а тепер вона кличе з собою і дорослих. 

23 вересня в Нью-Йорку розпочинається черговий кліматичний саміт ООН, де країни вкотре обговорюватимуть, як вони планують діяти, щоб виконати умови Паризької угоди. І ми виходимо нагадати, що діяти потрібно активно. І робити це зараз. 

За п’ять років в екоактивізмі я спостерігала, як змінюється розуміння людей проблеми зміни клімату чи, як ми більш звикли чути, глобального потепління.  

Читайте також: Зміни клімату принесуть нові форми природних катаклізмів – вчені

Українцям більше не потрібно уявляти далекі льодовики Ісландії, буревії на Філіппінах, чи лісові пожежі Амазонії. Кліматична криза дійшла і до нас. Небезпечно спекотні дні, понаднормові опади, що зупиняють рух транспорту, втрачені врожаї, висихання річок та повені стають нашою новою реальністю. 

Мені все легше говорити з людьми про зміну клімату, бо вона вже не десь далеко. Вона тут. Науковці знали про це ще з кінця ХХ сторіччя. Але щоб бути почутими, їм знадобилося багато часу. 

Рік тому школярка Ґрета Тунберг почала прогулювати школу, щоб протестувати перед шведським парламентом. Вона не могла зрозуміти, чому світові лідери ігнорують заклики науковців. Чому ніхто не говорить про необхідність зменшувати викиди парникових газів якнайшвидше, аби уникнути катастрофічної зміни клімату. Ґрету підтримали школярі та студенти з усього світу, які почали прогулювати уроки на страйках по п’ятницях. Так з’явився рух Fridays for future ("П’ятниці за майбутнє").

Нещодавно Голова ООН Антоніо Гуттереш заявив, що в умовах надзвичайного кліматичного стану лідери країн мусять не зволікати зі своїм внеском у боротьбу з катастрофічною зміною клімату. 

Папа Римський закликав світ відмовитися від викопного палива, адже його спалення викидає парникові гази, які спричинили таку різку кліматичну зміну. Голоси молодих людей почали чути. 

Україна обрала нову владу, яка може забезпечити нам новий шлях розвитку. Він має вести українців та українок до безпечного майбутнього, в якому у всіх є доступ до чистої енергії, повітря, зелених та комфортних міст. 

Наша країна має величезний потенціал для того, аби відповісти на екологічні виклики, поки не стало запізно. Це не загальні слова і не боротьба "за все хороше і проти всього поганого". Ми розуміємо, як саме має виглядати це "безпечне майбутнє". 

Разом з експертами, які працюють над системними змінами у законодавстві, ми розробили вимоги, які наблизять Україну до нього. 

• Ми хочемо відмови від використання викопного палива та переходу на 100% чистої відновлюваної енергетики. 

• Ми хочемо скорочувати споживання енергії через розвиток енергоефективності. 

• Ми хочемо комфортної велосипедної інфрастуктури та громадського транспорту у містах. 

• Ми хочемо відмови від дотацій у промислове тваринництво та заборони одноразового пластику. 

Читайте також: Як зросла середня температура в Україні за останні 100 років – дослідження The Washington Post

Саме ці галузі (енергетика, транспорт, сільське господарство, сміттєзвалища) продукують колосальні кількості парникових газів, які продовжують нагрівати планету і наближати нас до кліматичної катастрофи. 

Детальні вимоги ми включили до відкритого листа Президенту, який передамо йому 20 вересня. Організації та експерти продовжать працювати над цими питаннями і надалі. 

Один марш не змінить систему, але він наблизить нас до світу, у якому хочеться жити. Будь-які соціальні зміни починалися із громадян, які об'єднувалися, щоб безстрашно висловити свою думку. І тривали завдяки системній роботі експертів та активістів. 

На маршах активна діяльність кліматичного руху не закінчується. Але з них вона починається. До зустрічі 20 вересня о 12:00 на Михайлівській площі!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube