MENU

Спільний знаменник у викладанні. Як знайти золоту середину, щоб усі учні на уроці почувались комфортно?

188 0

Освіта

У житті ніколи не знайдеться дві людини, які могли б робити одну справу однаково: все одно хтось робить краще, хтось гірше. Аналогічно й у школі: немає двох учнів, які знали б певний предмет однаково: хтось гірший, хтось кращий, хтось краще розуміється в одній темі, хтось в іншій.

Але ж навчання в нас колективне, і викладач подає матеріал однаково для усього класу, а це 30-35 учнів. А рівень знань у кожного з 30-35 учнів різний. Добре, якщо рівень знань усіх учнів відрізняється незначним чином, але, зазвичай, різниця в знаннях учнів кардинальна.

І тут є три варіанти: 1) учитель орієнтується на сильного учня, але тоді страждають слабкі; 2) учитель орієнтується на слабкого учня, але тоді страждають сильні; 3) найпоширеніший варіант – учитель орієнтується на середньостатистичного учня, й тоді страждають і сильні, і слабкі.

А як же зробити так, щоб не страждав ніхто? Як же знайти золоту середину між сильними й слабкими учнями, так, щоб усі учні на уроці почували себе комфортно? Все-таки, як знайти спільний знаменник?

Зізнаюсь чесно, мене це питання хвилювало ще з моїх шкільних років. Річ у тім, що в моєму класі учні переважно були слабкими в математиці, у той час, як я був найсильнішим. Мій вчитель математики завжди орієнтувалась на слабкого учня, оскільки більшість класу була слабкою, а сильними були одиниці, таким чином, вона підлаштовувалась під більшість. Це виражалось у тому, що вона викликала до дошки завжди слабких учнів, на уроках, контрольних роботах завжди використовувала простіші задачі, аби слабшим учням вони були посильними. Мені на уроках математики завжди було нудно, оскільки ту задачу, яку слабкий учень розв’язував біля дошки 15 хвилин, я розв’язував за 3 хвилини. Мене це ображало, та водночас я розумів, що в інакшому разі слабкі учні були б ображеними. Тому сьогодні в мене з’явилась ідея, як це можна виправити, та хочу поділитись з вами цією ідеєю.

Читайте також: Время учебников закончилось?

На початку навчального року потрібно провести діагностичне тестування учнів із певного предмета. Потім учитель має проаналізувати рівень знань кожного з учнів і скласти для кожного учня так званий "контрольний лист" на семестр, іншими словами, індивідуальний план для кожного учня. Таких контрольних листів має кілька: перший – семестровий, інші – тематичні, тобто окремий "контрольний лист" на кожен пункт семестрового "контрольного листа". Хочу показати на прикладі, як може виглядати контрольні листи для 1 семестру 6 класу з математики.

Семестровий контрольний лист має такий вигляд:

1. Засвоїти тему "Подільність натуральних чисел".

2. Засвоїти тему "Додавання й віднімання дробів з різними знаменниками".

3. Засвоїти тему "Множення й ділення дробів із різними знаменниками".

4. Засвоїти тему "Відношення й пропорції".

Потім на кожен пункт семестрового контрольного листа складається окремий, тематичний, контрольний лист. Покажу на прикладі, як може виглядати контрольний лист для п. 1 із запропонованого мною семестрового контрольного листа.

Тематичний контрольний лист має такий вигляд:

1. Вивчити поняття дільника й кратного натурального числа.

2. Зробити вправу № *** з підручника.

3. Вивчити ознаку подільності числа на 2.

4. Зробити вправу № *** з підручника.

5. Вивчити ознаку подільності числа на 5.

6. Зробити вправу № *** з підручника.

7. Вивчити ознаку подільності числа на 10.

8. Зробити вправу № *** з підручника.

9. Вивчити ознаку подільності числа на 3.

10. Зробити вправу № *** з підручника.

11. Вивчити ознаку подільності числа на 9.

12. Зробити вправу № *** з підручника.

13. Зрозуміти різницю між простими і складеними числами.

14. Вивчити алгоритм розкладання складних чисел на прості множники.

15. Зробити вправу № *** з підручника.

16. Вивчити поняття НСД двох чисел.

17. Вивчити алгоритм знаходження НСД двох чисел.

18. Зробити вправу № *** з підручника.

19. Вивчити поняття НСК двох чисел.

20. Вивчити алгоритм знаходження НСК двох чисел.

21. Зробити вправу № *** з підручника.

22. Виконати контрольну роботу з теми.

Я щойно навів приклад, яким може бути контрольний лист, однак він не має бути однаковим для всіх учнів, учитель має скласти контрольний лист індивідуально для кожного учня, бо інакше така система втратить сенс, адже нічим не буде відрізнятись від теперішньої системи. При складанні контрольного листа вчитель має врахувати рівень учня, його здібності, інтереси. Для сильного учня мають бути передбачені складніші вправи, для слабшого – простіші. Також для деяких учнів у семестровий контрольний лист можна включити теми, які за межами шкільної програми, теми "олімпіадної математики", аби кожному учню весь урок було чим зайнятись.

Учень на початку семестру отримує всі контрольні листи: і семестрові, і тематичні, таким чином, учень бачить свою мету на семестр, тобто чого він має досягти до кінця семестру. Учень самостійно виконує кожен пункт контрольного листа. Підкреслюю, що самостійно, вчитель не повинен стояти над учнем. Якщо в контрольному листі пункт "вивчити …", то учень теж самостійно вчить це правило, а не вчитель йому пояснює.

По-перше, учитель, коли пояснює, теж може випадково помилитись, і учень відповідно, засвоїть неправильно.

Читайте також: Для чого потрібен репетитор дитині?

По-друге, щоб засвоїти певне правило, комусь необхідно прочитати його один раз, комусь – три рази, комусь – ще більше.

Коли учень виконав певний пункт контрольного листа, він підіймає руку, учитель це перевіряє і ставить свій підпис у контрольному листі. Коли кожен пункт тематичного контрольного листа виконано, вчитель ставить підпис навпроти відповідного пункту семестрового контрольного листа. Семестрова оцінка рахується пропорційно відсотку виконання індивідуального семестрового контрольного листа.

Якщо вчитель бачить, що в деякого учня є пробіл у темі з попереднього класу, то він негайно складає додатковий контрольний лист на повторення тієї теми. Після виконання цього, додаткового контрольного листа, учень продовжує виконувати основний.

Головною перевагою такої системи є те, що учень вивчить не лише математику, чи інший предмет, а також навчиться самостійно вчитись, що є складовою людського життя.

Але тут виникає проблема. Вчитель фізично не впорається, коли в класі 30 учнів. Тому якщо запроваджувати таку систему, то вчитель має відповідати лише за 5, максимум 7 учнів. Тобто, на кожен клас має бути 5-6 учителів із кожного предмету.

Мені здається, що доцільно на експериментальному рівні протестувати запропоновану мною систему принаймні на кількох київських школах, і якщо ця система виправдає себе, то запровадити її на всеукраїнському рівні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Руслан КОСТОГРИЗ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини