Першого вересня під час візиту до Варшави Володимир Зеленський заявив, що готовий особисто захищати інвестиції польського бізнесу в Україні. Після перезавантаження парламенту й уряду, а також низки регуляторних і контролюючих органів, робити це, безумовно, буде набагато простіше. Однак реальність намірів буде зрозумілою лише тоді, коли з’являться практичні результати в боротьбі з усталеними хибними практиками взаємодії бізнесу і влади.

Кейс, про який мовитиметься, — один із прикладів негативних практик, котрі необхідно викорінювати. І лиш коли кількість таких історій буде зведено до мінімуму, бізнес зможе реально підтвердити, що динаміка поліпшень є позитивною.

Це в середині 2019 року державними закупівлями товарів, робіт, послуг для потреб держави і приватного сектора на платформі Prozorro вже нікого не здивуєш. Проте наприкінці 2015 — на початку 2016 року, коли система тільки починала тестуватися, брати участь в таких торгах було сміливим рішенням і великим викликом як для замовників, так і для постачальників. Обов’язковою для всіх система стала тільки з 1 серпня 2016 року. До цього моменту на неї переходили лише окремі міністерства.

Міноборони було піонером у випробуванні таких закупівель. Навесні 2016 року міністерство проводило перший, експериментальний тендер на постачання харчування для армії. В рамках тендера брали участь відразу кілька десятків компаній в семи окремих торгах.

Читайте також: Дубилет: Такого у нашей страны никогда не было

9 березня 2016 року, як показало розслідування АМКУ, одночасно від декількох учасників надійшло півтора десятка повідомлень про зняття своїх пропозицій за різними лотами в різні дні. На думку Антимонопольного комітету (є органом розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства при проведенні державних закупівель), така поведінка компаній могла свідчити про змову.

Розслідування тривало три роки, і в квітні — якраз напередодні президентських виборів 2019 року АМКУ виніс рішення — оштрафувати учасників змови на 10% обороту за попередній фінансовий рік. Суми штрафів варіювалися від 300 тис. до 150 млн грн. У самому комітеті це називали чи не одним з найбільших «уловів».

На чому ґрунтувалися висновки АМКУ? Формальних приводів було вдосталь

По-перше, синхронність дій учасників. Облишмо жарти — відразу 17 відмов від подальшої участі в торгах з однією датою.

По-друге, частина учасників розділилися на чотири окремі групи, в рамках яких у них були спільні адреси, телефони, IP-адреси, єдиний стиль оформлення документів тощо. В рамках групи учасники «зливали» торги один одному, забезпечуючи перемогу в торгах заздалегідь визначеним учасникам.

Прозорість перетворилася на проблему

Але загальна формальна ознака дала збій. Однією з фірм, яка потрапила під звинувачення АМКУ в змові, виявилася «Імпел Гріффін Груп», міжнародна сервісна компанія з польськими інвестиціями, що входить до групи IMPEL SA з оборотом в понад 2 млрд злотих і представництвами в багатьох країнах Європи і Азії. Статутний фонд тільки української «дочки» становить 13 млн грн.

«Імпел» вже має чималий досвід роботи в Україні на великих проектах, наприклад, вона обслуговувала стадіони і фан-зони на «Євро-2012». Крім того, брала участь в програмі зі створення робочих місць для переселенців, яка реалізовувалася за участю ООН в Україні та уряду Японії. Робота з державними замовниками для нас не є новинкою, ми протягом багатьох років успішно брали участь і беремо участь в тендерах Національного банку, «Укрзалізниці», регіональної влади і держкомпаній.

Тому коли представники тендерного комітету Міноборони запросили «Імпел» до участі в торгах відомства, це мало символізувати викорінення корупції і появу міжнародних стандартів та принципів в цьому процесі.

Спершу все й було на це схоже. Представники «Імпел» були єдиними, хто прийшов на круглий стіл Міноборони, присвячений постачанню харчування в армію, хто реально зважав на тендерне завдання і провів аудит низки їдалень в казармах і, в результаті, вирішили брати участь в постачаннях тільки до тих частин, які пройшли такий аудит.

Читайте також: Слуга народа превращается в хозяина страны

Проте згодом від недоброзичливців на компанію вилилося море бруду на «жовтих» сайтах. У центральному офісі вирішили скорегувати плани і відмовитися фінансувати проект, а також відмовитися від участі в торгах. Причина — репутаційні ризики для всієї групи через інформаційні атаки й можливі провокації з боку конкурентів навіть у разі перемоги. Яка, втім, вже тоді виглядала малоймовірною.

Як показало розслідування, це сталося в один день з іншими компаніями — 9 березня. Але «єдиний день виходу» міг бути пов’язаний і зі звичайним діловим календарем: це була середа — перший робочий день після традиційних «тривалих» вихідних на 8 Березня. Тому рішення різними компаніями могли бути прийняті раніше і в різний час, а формалізовані — після свята.

Незважаючи на те що АМКУ виділив цілу низку «груп», куди входили пов’язані компанії і які створювалися для забезпечення перемоги в торгах своїх учасників, власне АМКУ довів і показав в матеріалах справи, що «Імпел» не увійшла в жодну з них, в схемах руху коштів між «зговірниками» компанія теж не брала участі. Більш того, в рішенні також не вказано ні з ким, ні на користь кого «змовлялася» польська фірма.

«Змова» через прибиральницю

Проте найцікавішим виявився головний «доказ». На думку АМКУ, одним з ключових підтверджень змови стало отримання «Імпел» послуг від тих же осіб, що й дехто з інших учасників торгів. Це прибиральниця, яка раніше працювала в інших компаніях ринку, і два ФОПи, які разово надали компанії доступ до програми M.E.Doc за 300 грн до порталу тендерів.

Читайте також: "Трудовые книжки должны уйти в историю", – Дубилет

На думку комітету, цей збіг не міг бути випадковим, оскільки саме через цих осіб (прибиральницю і ФОПа) нібито й здійснювався обмін інформацією при вчиненні антиконкурентних дій. Навіть незважаючи на те, що постачальник M.E.Doc міг продати його ще половині компаній країни, адже доступ до різних агрегаторів тендерів загалом є майже у всіх учасників будь-яких торгів.

В результаті за видимі тільки АМКУ «зловживання» на двох торгах компанію було названо «технічним учасником», за що їй було виписано штраф 32 млн грн. До речі, це один з найбільших штрафів, застосованих до порушників в рамках цієї справи. Через те, що законодавство передбачає прив’язку штрафу не до суми завданих державі «збитків», а до обороту бізнесу учасника за попередній рік, реальні «пустушки» з нульовими оборотами відбулися легким переляком, проте великий міжнародний інвестор отримав нереально великий штраф.

Сьогодні штраф оскаржено в суді. Його абсурдність визнають не тільки правники, а й бізнес-асоціації, що давно працюють у сфері держзакупівель, а також Офіс бізнес-омбудсмена. У судову справу з боку компанії долучився Міжнародний союз польських підприємців України, а Посольство Польщі і UkraineInvest заявилися як спостерігачі.

Як здатен і чи здатен загалом вирішити інвестиційну дилему особисто президент — питання лишається відкритим, дискусійним і радше не має простої відповіді. Чи можна мінімізувати кількість таких випадків і скасування подібних практик взаємодії реального бізнесу і державних структур? Ми впевнені, що так, коли оприлюднювати такі історії і спільно з регулятором ринку, правоохоронними органами, Верховною Радою і судами шукати можливості для системного вирішення проблеми. Здатність до конструктивного діалогу в цьому напрямку і буде маркером для реальних змін інвестклімату.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube