У передмісті Києва та інших великих міст України може зупинитися будівництво всіх шкіл та садочків, які нині тривають. Також громади "малих міст" ризикують отримати позови від будівельних компаній з вимогою повернути гроші, які вони сплатили наперед як пайову участь у розвиток інфраструктури населених пунктів.

Такими є наслідки проекту закону під привабливою назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", який Верховна Рада вирішила розглянути за скороченою процедурою. 

Чому малі міста проти законопроекту №1059

Документ передбачає цілий пакет змін, одна з яких забороняє місцевим органам влади примушувати забудовників фінансувати будівництво комунальних шкіл, садочків, лікарень, доріг тощо.

І саме вона призвела напередодні до конфлікту між мерами міст України та ініціаторами змін з Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, який не зміг у четвер прийняти рішення по законопроекту №1059.

Ось ця норма:

У законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 рік, № 34, стаття 343 із наступними змінами):

1) статтю 7 доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об'єктів";

Читайте також: Пайові внески: основні корупційні ризики

2) частину п'яту статті 30 виключити;

3) статтю 40 виключити.

Одночасно розробники законопроекту не пропонують інших джерел фінансування для будівництва соціальної інфраструктури міст та сіл, що інтенсивно забудовуються. 

За їхньою логікою, все має врегулювати вільний ринок, а місцевій владі достатньо краще збирати наявні податки з тих мешканців, що вже живуть. Зокрема, йдеться про податок на нерухомість та земельний податок. 

Тобто якщо зараз забудовник, який зводить новий квартал, також зобов'язаний частково профінансувати садочок та/або школу, то після прийняття закону ці видатки повністю лягають на місцевий бюджет. 

Мешканка села Чайки Олена Горб як представниця громадської платформи "Люди Київсвяту", підрахувала, як це виглядає на практиці. 

Дані з відкритого бюджету за 2018 рік показують, що податок на житлову нерухомість у містах та селах навколо Києва у 10-20 разів менший за пайові внески. Зокрема, пропорція по 5 різних за інтенсивністю забудови територіальних громадах така:

• село Петропавлівська Борщагівка: 2,8 млн vs 14,6 млн
• село Софіївська Борщагівка: 600 тис vs 32,7 млн
• селище Крюківщина: 1 млн vs 9 млн.
• місто Вишневе: 400 тис vs 5 млн
• Ірпінська міська рада: 1.7 млн vs 15,7 млн

Тож лише по 5 громадах різниця становить 6,5 млн проти 77 млн.гривень. Ці цифри добре ілюструють, як п'ять бюджетів недорахуються трьох умовних нових садочків, які можна збудувати на пайові внески. Без жодних шансів перекрити їхнє фінансування з інших джерел в 2020 році. 

Якщо для Києва з його мільйонами населення є можливості перекриті ці втрати, то для села Чайки за 20 кілометрів від Хрещатика, де мешкає Олена, це означає втрату можливості швидко побудувати нову школу та амбулаторію для цілого мікрорайону новобудов.

Аналогічну думку підтримують Асоціація міст України, куди входять 140 мерів, колишні міські голови та депутати місцевих рад, яких на цьому тижні опитав рух "Чесно". Половина міст України будує соцсферу, залучаючи пайові внески, які є вагомим надходженням до бюджету розвитку.

Читайте також: Уряд визначився з новим очільником Фонду держмайна

По суті вперше природні антагоністи – міські та сільські голови й батьківські рухи, які жорстко їх критикують – виявилися солідарні в тому, що пайова участь не може бути скасована з 1 січня 2020 року без належних компенсаторів для розвитку соціальної інфраструктури.

Варіанти виходу з інфраструктурного колапсу

Практика забудови передмістя Києва показала, що будівельні компанії та фізичні особи, які споруджують багатоповерхові будинки навколо великих міст, готові ставити 10-20-30-ти і навіть 40-тисячні райони без комунальних шкіл та садочків. Тож, розуміючи все це, так само, як і корупційну складову цієї історії, активні громади просять депутатів розглянути альтернативні рішення.

Один з варіантів на засіданні комітету у четвер озвучила Інна Совсун, голова підкомітету Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій. Вона пропонує зафіксувати єдиний для всіх пайовий внесок на рівні 4% та зобов'язати місцеві органи влади збирати їх грошима, витрачаючи лише за цільовим призначенням – на соціальну сферу. 

Така зміна механізму сплати пайового внеску унеможливить корупцію і поставить усіх забудовників у рівні умови.

Іншим варіантом може бути встановлення тривалішого – на два роки – перехідного періоду та розробка варіантів інших джерел фінансування для побудови комунальних шкіл, садочків та лікарень. 

Якщо ці варіанти не будуть враховані, а депутати обрубають пайовий внесок нахрапом, це суттєво поглибить інфраструктурний колапс у приміських зонах великих міст, які й так інтенсивно забудовуються.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube