Наскільки все погано і що в такій ситуації робити офіційному Києву?

Україна постійно змушена боротися за увагу провідних західних видань на фоні купи інших кризових явищ в світі. Проте далеко не всяка увага є гарною для нашої держави. Україна знову в топі тем, які обговорюють The New York Times, The Washington Post, The Wall Street Journal. Проте, на жаль, мова не про існуючу російську військову загрозу, бойові дії на Донбасі, окупований Крим чи внутрішньополітичну ситуацію в нашій країні. Україна опинилася на шпальтах провідних американських видань через потужний внутрішньополітичний скандал, який несе в собі ризики для двосторонніх відносин із США.

Все почалося із новини про те, що представник розвідувальної спільноти США іще 12 серпня подав скаргу керівництву щодо суті розмов президента Дональда Трампа із лідером іноземної країни, яким виявився президент України Володимир Зеленський. Як стало відомо пізніше мова йде про те, що очільник Білого Дому в рамках телефонної розмови 25 липня тиснув на свого українського візаві щодо розслідувань щодо діяльності сина колишнього віце-президента США Джозефа Байдена Хантера в Україні. Ця інформація цікавить Дональда Трампа із точки зору президентської кампанії 2020 року, де Джозеф Байден все ще має значні шанси стати кандидатом від Демократичної партії.

Якщо вірити The Wall Street Journal під час телефонної розмови 25 липня Дональд Трамп не менше восьми разів говорив Володимиру Зеленському про необхідність співпрацювати із його персональним адвокатом Руді Джуліані щодо розслідування роботи Хантера Байдена в наглядовій раді компанії Burisma. Після цього мала місце ситуація із затримкою надання Україні коштів на посилення обороноздатності по лінії Пентагону. Переплетіння цих двох ліній викликало питання щодо того чи не використовує Дональд Трамп допомогу, яка визначається Конгресом, в якості інструменту тиску на Київ із метою отримання компрометуючої інформації на свого політичного опонента. Іще на початку вересня цього року три комітети Палати представників, яка підконтрольна Демократичній партії, почали розслідування щодо суті контактів Руді Джуліані із українською владою. Після ж повідомлень про суть розмови між лідерами України і США окремі законодавців знову почали говорити про імпічмент через те, що Дональд Трамп намагається використати повноваження посади президента для персональних цілей.

Перше, що звертає на себе увагу це комічність ситуації. Дональд Трамп, який намагається розповідати про втручання України на користь Хілларі Клінтон під час кампанії 2016 року, намагається втягнути Україну в виборчу кампанію 2020 року. Але вже на своєму боці. Не менше цікавим є те, що Дональд Трамп, який сам ніколи не був зразковим бізнесменом із точки прозорості ведення своїх справ, розповідає про необхідність боротьби із корупцією, під якою він розуміє в основному діяльність Хантера Байдена. Ну і врешті решт ця вся ситуація гарно показує те, як модні розповіді про боротьбу із корупцією, можуть використовуватися таким чином, що це шкодитиме інтересам України.

Загалом же ситуація виглядає доволі непрезентабельною – Україна стає предметом внутрішньолітичних розбірок в США. В той же час справді принципові питання такі як наповнення змістом розмов про стратегічне партнерство двох країн відходять на задній план. Проте не можна сказати, що ситуація стала на скільки критичною чи те, що Київ допустив значних помилок в взаємодії із Дональдом Трампом. Єдиним винятком є лише зустріч радника президента України Андрія Єрмака із персональним адвокатом Дональда Трампа Руді Джуліані в серпні цього року в Мадриді, якщо вірити The New York Times. Сам фон для зустрічі був негативним – вона відбулася вже після телефонної розмови лідерів США і України, де Трамп тиснув на Зеленського щодо співробітництва із Руді Джуліані. Тобто складається щонайменше відповідне враження, що команда Володимира Зеленського вирішила грати по правилам, які їм нав’язує лідер США.

Проте не можна сказати, що ця зустріч якось негативним чином позначилася на двопартійній підтримці України в Конгресі. Саме демократи найактивніше в Конгресі США в вересні піднімали питання щодо розблокування американської допомоги на посилення обороноздатності України. Хоча сенатор-демократ Кріс Мерфі під час зустрічі із Володимиром Зеленським на початку цього місяця чітко попереджав очільника України щодо небезпеки втратити двопартійну підтримку в Конгресі, якщо Київ почне підігравати Дональду Трампу в рамках кампанії 2020 року.

Читайте також: Шантаж на тлі виборів: чому розмова з Зеленським може призвести до імпічменту Трампа

Тепер же лідерів США і України чекають переговори в Нью-Йорку, де скоріше за все Дональд Трамп спробує знову під прикриттям теми боротьби із корупцією підняти питання щодо Хантера Байдена. В цій ситуації Володимир Зеленський не повинен дати своєму американському візаві грати по своїм правилам. Дональд Трамп може звичайно спробувати залякати лідера України погрозами припинити допомогу чи підтримку в частині протидії агресії РФ. Проте варто не забувати, що бюджет США розробляє і схвалює Конгрес, а позиція Вашингтону щодо агресії РФ проти України є далеко не лише наслідком волі глави Білого Дому. Та і сама пряма міжурядова допомога (майже 700 млн. доларів по бюджету 2019 року) хоч і є важливою, але не критичною для України загалом так і в частині здатності ЗСУ чинити організований опір РФ. Зі свого боку Володимир Зеленський може натякнути Дональду Трампу на те, що будь-яка компрометуюча інформація на Джозефа Байдена може виявитися зовсім не такою критичною в листопаді 2020 року із точки зору настроїв виборців. І вибори 2016 року тому найкращий доказ – ситуація із Полом Манафортом в кінці кінців не завадила Дональду Трампу бути обраним президентом. Також треба припинити будь-які зустрічі і контакти із Рудольфом Джуліані офіційних державних осіб України, що може в негативному світлі виставити Київ перед Демократичною партією. На худий кінець зустрічі можна проводити, але за присутності офіційних представників уряду США. Хоча все таки краще уникати практики контактів українських офіційних державних осіб із приватним адвокатом Дональда Трампа.

На сам кінець дана ситуація стала черговим гарним доказом ким є по суті Дональд Трамп і які його основні підходи до взаємодії із іншими державами. Стабільного генія цікавлять виключно власні інтереси, які він часто плутає із державними інтересами. При цьому Дональд Трамп готовий тиснути на свого візаві, користуючись його відносну слабкість. Оцей прямий шантаж більше нагадує російські підходи чим класичний західний підхід щодо створення win-win situation, де кожен має зиск від взаємодії. Тепер вже можна говорити напевне, що зустріч в Білому Домі стала таким інструментом шантажу – по іншому важко пояснити чому запрошення лідеру України відвідати Вашингтон з’явилося іще в травні, а дати візиту не погодили і на сьогодні. Щодо того чи використовувалася напряму в якості інструменту тиску допомога на посилення обороноздатності сказати важко – її заблокували іще на початку липня, якщо вірити в ЗМІ США, хоча Україна дізналася про це лише в серпні. Хай це з’ясовує розслідування комітетів Палати представників. Київ же публічно ні в якому разі не має бити горшки із адміністрацією Дональда Трампа і таким чином ставати на бік демократів, не зважаючи на закулісний тиск і шантаж.

Читайте також: Трамп вперше зустрінеться з Зеленським 25 вересня

Врешті решт якщо обирати між переговорами в Нью-Йорку без принесення в жертву національних інтересів України і фотографіями в Білому Домі за рахунок втягування нашої держави в внутрішньополітичні розборки в США на боці республіканців, то слід без жодних сумнівів обирати перше. В кінці кінців сумнівно, що зустріч в Білому Домі по суті чимось би відрізнялася від зустрічі в Нью-Йорку. Дональд Трамп був і залишається скептиком щодо необхідності активної політики Вашингтону в українському питанні, геополітично і економічно не бачить нашу державу в своїй ментальній карті світової політики. Тому значної доданої вартості від переговорів із Дональдом Трампом для України немає загалом. На даному етапі Київ має концентрувати увагу на роботі із обома партіями в Конгресі, а також із середньою ланкою бюрократів уряду США, в яких більш традиційні погляди щодо американських інтересів щодо України, в тому числі щодо нашого конфлікту із РФ.

І так. Дональд Трамп банально має зуб на Україну. Коли до Вашингтону повернулася делегація США, яка була присутня на інавгурації Володимира Зеленського, то в Білому Домі була цікава розмова. Члени делегації на чолі із Міністром енергетики Ріком Перрі переконували Дональда Трампа в необхідності допомагати Україні, зважаючи на амбіції нового президента, а також подумати над можливістю зустрічі в Білому Домі якомога раніше. На це лідер США почав розповідати корумпованість України і те, що в 2016 році Київ намагався грати проти нього. Як би там не було, але те, що цей раз українське питання знову використовується супротивниками Дональда Трампа всередині США виключно провина стабільного генія.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YоuTube