Вчителі мають заробляти більше. Саме на це спрямовані поправки до проекту закону про середню освіту.

Довкола правок розгорілась бурхлива і часто маніпулятивна дискусія. Зважаючи на рівень недовіри до влади, не дивно. Освітяни звикли очікувати поганого, бо не розуміють, що саме відбувається, навіщо і як це вплине на їхнє життя. Тому час пояснити, як подані правки гарантуватимуть вищу оплату праці вчителів.

Спершу про поточну ситуацію з оплатою праці вчителів. Середня зарплата вчителя у серпні 2019 року – 7349 гривень. Ці суми визначаються на основі Єдиної тарифної сітки, котра встановлює посадовий оклад для працівників відповідно до їхнього тарифного розряду.

Єдиної – бо вона поширюється на усіх бюджетників. Тобто не можна просто підняти оклади вчителям, не підвищивши автоматично зарплати усім іншим.

Іншою проблемою тарифної сітки була маленька різниця між окладами для вчителів різних категорій. Вчитель ІІ категорії у 2019 році мав оклад 4480 гривень, наступної, І категорії, – 4797 гривень, а вищої – 5113 грн. Не забудьте відняти 20% податків. Тобто 5 років ти навчаєшся, професійно розвиваєшся, і ось вона, винагорода – 300 гривень!

Оклад – це не все. До нього додаються численні доплати і надбавки. Пропрацював у школі більше 20 років? Маєш додаткові 30% до окладу. Викладаєш мову або математику? Ще 10-20 % згори за перевірку зошитів. Класне керівництво? Завідування навчальними кабінетом чи майстерною? Все це додаткові гроші. А ще ж є надбавка за престижність педагогічної праці!

Ця надбавка сама по собі є хорошим прикладом того, як у свій час уряд, обмежений тарифною сіткою, вигадав спосіб трохи додати до зарплати вчителів. У сумі ці надбавки можуть становити до половини зарплатні вчителя.

Читайте також: ЗНО для вчителів: який коефіцієнт корисної дії від цієї сертифікації

Позитивним наслідком такого підходу є підвищення заробітної плати вчителям. Саме завдяки надбавкам вчителька отримує не 5 тисяч гривень, а 10 тисяч. Проте у такому підході до формування зарплатні годі шукати логіки і тим паче ясності. Чому вчитель фізики отримує додаткові гроші за роботу з обладнанням, яка займає його чи її час, а вчитель літератури за щорічне перечитування "Злочину і кари" не отримує (хоча так само витрачає свій час за цю роботу)?

Чому вчителеві мови за перевірку домашніх робіт доплачують, а якщо вчителька біології задасть учням написати про Розалінд Франклін, яка вперше зробила фото хромосом, то вартість їхньої перевірки не буде включена в його чи її оклад?

За професійне зростання, тобто за підвищення кваліфікаційної категорії, вчитель отримує зростання у зарплаті аж на 6%, а за те, що працював 20 років – 30%. І при цьому немає значення, добре чи погано вчитель працював. "Потужна" мотивація до професійного росту, чи не так?

Як підходить до вирішення проблеми з вчительськими зарплатами реформа НУШ? Закон "Про освіту" визначає, що мінімальна зарплата педпрацівників не може бути нижчою за 3 мінімальні зарплати (або 4 прожиткові мінімуми – залежить від того, яку статтю закону прочитати).

Статися це має до 2023 року. Досі вчительські зарплати потрохи підвищували, але до визначеного законом мінімуму було все ще далеко. І в останні місяці роботи попереднього уряду, перед самісінькими парламентськими виборами, ухвалили постанову про новий спосіб оплати праці всіх освітян.

Найважливіше, що пропонує постанова: вона виводить вчительські зарплати з Єдиної тарифної сітки, тож тепер розмір окладу і "крок" між зарплатами різних посад у системі освіти визначатиме Міносвіти. Чудова новина, яка повинна була б призвести до очікуваного підвищення рівня зарплат вчителів.

От тільки ця постанова не лише не вирішує описані вище проблеми (ускладнена система визначення розміру зарплати та відсутність фінансової мотивації до професійного зростання), вона погіршує ситуацію!

Усі кваліфікаційні категорії вчителів, крім вищої, "стиснуто" до одного тарифного розряду. Усі доплати й надбавки зберігаються.

Зрештою, новий Уряд загалом не заклав у бюджет 2020 гроші на передбачене постановою підвищення, то ж схоже, очікуваних змін учителям доведеться почекати. Утім, зараз Парламент розпочав роботу над другим читанням закону "Про повну загальну середню освіту".

Це – "вікно можливостей", аби запровадити прозору та справедливу систем оплати праці вчителів: усунути зрівнялівку, гонитву за надбавками, які надаються часто залежно від лояльності начальству, і врешті винагороджувати дійсно якісну роботу.

Для цього ми пропонуємо платити за підтверджену кваліфікацію, а не просто за роки роботи, і не дрібнити зарплатню на купу надбавок, які зарегульовують професійну діяльність вчителя. Адже задля отримання кожної надбавки від вчителів вимагають цілком конкретні види робіт, незалежно від того, чи є в них педагогічний сенс, чи ні.

Ми ж повинні лишити за вчителями вибір форм навчання, щоб вони не були прив’язані до виду роботи, за який передбачена надбавка. Треба припинити контролювати, скільки зошитів було перевірено і чи правильно заповнена документація на кабінет хімії. Це принизливо для вчителя, але також – вкрай неефективно з точки зору якості викладання.

Чи означає пропозиція щодо прибирання надбавок, що вчителі матимуть нижчу зарплату? Аж ніяк. Ми пропонуємо принципово інший підхід до оплати праці.

Зарплатня не має "дотягуватись" за рахунок вищих надбавок. Сама базова оплата має бути високою і справедливою. Відмінності ж у зарплатні між вчителями мають залежати від кваліфікації вчителя, а не від стажу чи кількості перевірених зошитів.

Ми пропонуємо:

1. Рівень оплати за категоріями має збільшуватись при отриманні вищої категорії;

2. Посадовий оклад вчителя ІІ категорії підвищується на 25% порівняно з окладом учителя-інтерна, вчителя І категорії – на 30%, вищої категорії – на 40% від посадового окладу попередньої кваліфікаційної категорії.

При цьому посадовий оклад вчителя-інтерна має мінімальну нижню межу – 4 прожиткові мінімуми.

Про які суми йдеться? Інтерн отримуватиме 8 000 грн (при поточному прожитковому мінімумі у розмірі на рівні 2 тисяч гривень), учитель ІІ категорії, тобто одразу після проходження сертифікації – 10000 грн, учитель І категорії – 13000 грн, а вищої – 18200 грн.

Зважте, що на найвищу зарплату буде претендувати значна частка вчителів. У 2018-2019 навчальному році 45% вчителів мали вищу категорію, 22,5% – І категорію, 14% – ІІ категорію, і 13,5% не мали категорії.

Читайте також: Вимог до вчителя звідусіль значно більше, ніж грошей, які падають на його зарплатну картку – журналістка

Так вчителі матимуть мотивацію професійно зростати. При цьому важливо, що за такого підходу вдасться запропонувати системне рішення проблеми нестачі молодих вчителів у школі. Адже сьогодні єдина перспектива для них, щоб отримати вищу зарплату – це пропрацювати в школі 20 років. За нового підходу вони зможуть атестуватися на вищі категорії позачергово, і отже – мати вищу зарплату.

Деякі обов’язки, не пов’язані безпосередньо з освітньою діяльністю, наприклад, класне керівництво, ми пропонуємо передати фахівцям. Для цього у школі необхідно запровадити посаду консультантів. Вони допомагатимуть дітям із адаптацією при переході з одного рівня середньої освіти на інших, із вибором освітньої траєкторії (профілів, вибіркових дисциплін тощо) та здійснюватимуть загальну організаційну підтримку учнів.

Що стосується "виховної роботи", слід чітко внормувати повноваження школи у цьому питанні і створити умови для реалізації дійсної самостійності, позбавивши МОН та інші органи управління освіти права визначати, що саме і у який спосіб проводить школа, а головне, вимагати щодо цього звітності.

Ми маємо нарешті відійти від "громадського навантаження", яке навішують на вчителів згори, від нескінченних звітів про виховні заходи, до позаурочної діяльності, яка дійсно цікава і корисна дітям, а для вчителя є способом самореалізації, а не "зобов’язалівкою".

Зміни лякають, це зрозуміло й очікувано. Ти чуєш: "Скасують доплати і надбавки" – і перед очима виринає перспектива зменшення і так маленької зарплати. Тому ще до початку роботи над нашими пропозиціями хочу пояснити свої ідеї і почути ваші думки щодо них.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube