Майдан – запобіжник демократичного розвитку України. Наша держава проходить важкі посттоталітарні трансформації. Проходить непогано, якщо порівнювати з іншими державами, що з‘явилися на руїнах СРСР.

В більшості постсовєтських республік загальне виборче право стало інструментом становлення авторитарних режимів, а не демократії. Путін, Лукашенко, Назарбаєв не захопили владу силою – їх обрали.

Читайте також: Фронда наших широт. Зачем Зеленский шагает по граблям Порошенко и Януковича

Це природньо. Більшість у покаліченому тоталітаризмом суспільстві не здатна раціонально скористатися отриманим правом вибору. Тому нехтує ним, чи продає його тим, хто не збирається будувати демократію.

В Україні ситуація схожа. Вибори здебільшого виграють не сили, зацікавлені в побудові сильної, демократичної держави, готові до важких, але необхідних реформ, а ті, хто пропонує негайне покращення.

Більшість українців системно віддає свій голос популістам. Раціональна меншість сприймає цей вибір як результат демократії, але не дозволяє йому стати початком кінця демократії. Хай яку більшість отримає на виборах влада, вона не може ігнорувати вимог згуртованої меншості, яка вміє захищати суспільні інтереси і здатна організувати Майдан.

Читайте також: Не буде діалогу – не буде діла. Зеленський про "стіну на Донбасі"

Тому виграти вибори в Україні ще не означає перемогти. Треба вміти дослухатися до активної меншості, яка визначає післявиборче життя країни. Інакше Майдан може поставити на місце того, хто певен, що більшість на виборах достатня підстава, щоб робити свою владу необмеженою.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram