"Подорожі – це задоволення для багатих", "Треба знати іноземні мови", "Нема вільного часу", "Навіть не знаю, з чого почати" – якось так виправдовуються люди, які жодного разу не виїжджали з України.

Насправді всі ці міфи та штампи виникають через страх відкрити для себе щось нове. А це дуже важливо – наважитися. Не дарма ж кажуть, що почати справу – значить виконати її 50%. Якщо ви давно мріяли про подорож, але постійно відкладали на майбутнє, то, швидше за все, це відбувалось через одну або всі п’ять із цих тез.

Міф 1. Подорожувати – страшно і небезпечно. Мандрівка в іншу країну – це завжди невідомість. Чужа мова, культура, традиції, законодавство, гроші і навіть громадський транспорт. Не знаєш, як все працює, – і боїшся. А побороти цей страх важко, якщо можливо взагалі. Адже ніхто вам не може гарантувати, що поїздка закінчиться щасливо. Навіть якщо це пляжний тур в Єгипет, Болгарію чи Туреччину.

Хочу поїхати. Як наважитися? Якщо раніше ви ніколи не подорожували, оберіть для першої мандрівки країни близького закордоння. Наприклад, Литву, Латвію, Естонію, Польщу або Угорщину. Ціни там відносно адекватні, люди – зрозумілі, а красоти – варті уваги. У декого з вас, можливо, там є родичі, знайомі чи друзі. Попросіть їх провести для вас екскурсію чи бодай зорієнтувати на місцевості. Найголовніше – у разі форс-мажору ви зможете швидко та недорого повернутися додому.

Читайте також: Скільки коштує відвідати всі країни світу

Міф 2. Без англійської мови – нікуди. Багато моїх знайомих через мовний бар'єр відмовляються їхати у подорож. Справді, якщо ви ні слова не знаєте англійською – буде складніше. Хоча і закордон не кишить поліглотами. Коли я звертався до польських прикордонників, вони ще ні разу не відповідали мені жодною іншою мовою, окрім польської. Або не знають, що менш вірогідно, або принципово – у що віриться більше.

А три роки тому ми з колегою їздили на конференцію у Вільнюс, а поверталися додому через ту ж Польщу. Захотілось побачити світу. Спочатку була екскурсія в литовському Каунасі, а потім – потяг на Білосток. У місті прибуття нас чекав "сюрприз" – центральний вокзал зачинився на ніч, а автобусної станції взагалі не існувало. Були лише безлюдні платформи з графіком руху автобусів і сторож у металевій будці. Він їв бутерброди й дивився футбол.

Ми хотіли якомога швидше повернутися в Україну. Питали поради у місцевих продавців, перехожих, охоронців вокзалу, та ніхто з них не взнав ні англійської, ні німецької. Врешті-решт нам пощастило – трапився російськомовний земляк-заробітчанин, котрий порадив дочекатися нічного автобуса. Як з’ясувалося, єдиного.

Я не поліглот. Що робити? Завантажте на телефон перекладач. У місцях з безкоштовним WI-FI попросіть у місцевих допомогти вам. Запишіть спочатку на телефоні своє питання, а потім передайте ґаджет, аби ваш помічник у такий же спосіб дав відповідь. Якість онлайн-перекладу буде не на художньому рівні, але суть ви зрозумієте.

Завжди питайте в іноземців, чи знають вони українську чи російську. По світу роз'їхалось багато емігрантів з наших країв, і їх кількість подекуди може вас здивувати або шокувати.

Також рекомендую вивчити основні слова та репліки мовою країни. Італійці, іспанці, французи чи німці цьому раді. Вони охочіше вам допоможуть й не залишать у біді.

Міф 3. Мандрувати нема з ким, а самому нецікаво. Проблема компанії виникає, якщо ви подорожуєте частіше, аніж всією сім'єю раз на рік. У кожного мого товариша, колеги чи знайомого є робота або навчання, свій ліміт на бюджет та специфічні побажання, куди хочеться поїхати та що саме побачити. А дійти згоди й вирішити суперечності буває складно. Що робити? Їхати самому. В поодиноких подорожах є ряд переваг: ви зможете вільно обирати найцікавіші локації, способи пересування, житло, а також чітко розраховувати час.

У мене був поганий досвід у Венеції, де мій знайомий збирався зо три години просидіти у фастфуді. Тож, довелося обирати: або проводити час так само, або побажати смачного і піти знайомитися з містом. Я обрав друге.

Чи варто їхати за кордон без компанії? Моноподорож – це хороша можливість знайти друзів, кохану чи коханого або просто насолодитися самотністю й зібратися з думками, як це часто роблю я. Завжди допомагає. Якщо вам таке не підходить, шукайте однодумців в інтернеті або придбайте місце в колективному турі.

Міф 4. Подорожі – це хобі для забезпечених. Все залежить від того, на що ви розраховуєте. Можна побачити світ й нічого не витратити, а можна "спустити" тисячі доларів на відпочинок у рідному місті. Є безліч історій, які це доводять. Якщо ви бюджетний турист, то головне – правильно розставляти акценти й знаходити вигідні пропозиції.

Як подорожувати, якщо ти не мільйонер? Подорожі за копійки – це не відпочинок, а робота! Бо у 100% випадків ми доплачуємо за комфорт, економію часу та логістику. А коли усім цим жертвувати, буває несолодко. Моя порада: керуйтесь правилом "золотої середини". Якщо економите на комфорті, то хай з часом і логістикою все буде гаразд.

Читайте також: Як здешевити подорож – поради тревел-блогерки

Шукайте акційні пропозиції на авіаперельоти лоукостерами у низький сезон, бронюйте місця у хостелах або користуйтеся каучсерфінгом. Звісно, певний мінімум вам все одно доведеться витратити. З мого досвіду – за 100 євро можна провести чудовий вікенд у Будапешті або Вільнюсі.

Міф 5. Подорожі тільки для організованих людей. Питання організації поїздки забирає час, нерви і будь-яке бажання куди-небудь їхати. Набагато простіше заплатити турагентству, щоб воно взяло й подбало про ваш відпочинок. Та це обійдеться дорожче і буде не так цікаво. Ви відчуватимете себе, наче в акваріумі. Гарантую.

Як навчитися подорожувати самостійно? Найважливіше – знайти для подорожі вільний час. Зробити це варто щонайменше за два-три місяці до початку мандрівки. Краще – за шість. Коли вирішите питання з відгулами або відпусткою, знайдіть вигідні за ціною авіаквитки. Зважте на час вильоту і прильоту, а також на відстань від аеропорту до міста призначення – вона може бути більшою за 100 км.

Забронюйте житло на потрібну дату. Врахуйте, що ціна на номери в готелях та місця в хостелах залежить від сезону та запланованих у місті культурних чи спортивних подій.

Далі – шукайте туристичну інформацію, переглядайте відео блоґерів, випуски телевізійних програм про подорожі та дописи в Telegram-каналах. Це допоможе врахувати помилки інших мандрівників.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube