MENU

Новий закон про фінмониторинг. Вирішить проблему відмивання грошей чи створить нові корупційні ризики?

963 0

Закон про фінмониторинг

Випадків замороження рахунків банками стає все більше, а список документів, що мають надати організації банкам для підтвердження походження грошей – все довшим.

Причина цьому – фінансовий моніторинг, який уповноважує банківські та небанківські установи відмовляти клієнту в обслуговуванні при відсутності належних документів, які пояснюють джерело походження грошей. Поняття "Фінансовий моніторинг" було введене в українську банківську систему в 2002 році, з тих пір заходи в цій сфері посилюються з кожним роком, пише Ірина Мельник спеціально для НВ Бізнес.

Кабінетом Міністрів України був внесений на розгляд Верховної ради Проект Закону № 2179 "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", який покликаний удосконалити національне законодавство у цій сфері. Зміни, що пропонуються до внесення, зачеплять низку кодексів та інших законів України.

Деякі норми закону вже сьогодні викликають багато запитань як у бізнесу, операції якого є об'єктом фінансового моніторингу, так і в самих фінансових установ (суб'єктів первинного фінансового моніторингу), які згідно цього закону мають виконувати заходи з фінансового моніторингу. Спробуємо розібратися в основних нововведеннях.

В законопроекті можна знайти позитивні моменти, наприклад:

1. Збільшення порогової суми операцій. Вводиться поняття порогових фінансових операцій, про які необхідно повідомляти Держфінмоніторинг. Зокрема, такими є фінансові операції на суму 400 тис. грн, або більше (зараз – це операції на 150 тис. грн і більше).

Читайте також: Государство и его статистика. Как решить проблему данных в Украине

2. Зменшення кількості ознак порогових фінансових операцій. Зараз фінансові операції можуть попасти під підозру, якщо вони містять одну з 17-ти визначених НБУ ознак. Новий законопроект передбачає зменшити кількість ознак для порогових фінансових операцій до 4:

• здійснення переказу коштів або надання інших фінансових послуг на користь особи, яка зареєстрована на території країн, що не виконують рекомендації міжнародних організації у сфері боротьби з легалізацією доходів, або фінансування тероризму чи зброї масового знищення, або у такої особи відкрито рахунок у банку, який зареєстровано в такій країні,

• фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім'ї та/або пов’язаних осіб,

• фінансові операції з переказу коштів за кордон (в тому числі до офшорних зон),

• фінансові операції з готівкою.

3. Верифікація онлайн. На відміну від чинного закону, новий не передбачає фізичної присутності клієнта під час проведення верифікації компанії. Це є позитивним моментом та відкриває нові можливості для розвитку фінансових послуг в цифровій площині.

Проте наряду з позитивними змінами, існують нововведення, що потребують доопрацювання:

1. Ризик-орієнтований підхід на основі оціночних понять. Новий законопроект пропонує оцінювати фінансові операції, які не підпадають під ознаки фінмоніторингу, на основі ризик-орієнтованого підходу, незалежно від суми їх проведення. І при наявності достатніх підстав підозрювати незаконність проведення операції. Але тут доцільним було б чітко визначити параметри "достатності" підозр, адже суб'єкти первинного фінансового моніторингу визначають критерії ризику самостійно, спираючись на рекомендації регулятора. Наразі в законопроекті відсутня конкретизація цього поняття, а значить фінансові організації можуть трактувати його на свій манер, що може дати волю корупційним ризикам.

Крім цього в законопроекті міститься низка інших оціночних понять без їх конкретизації, зокрема: "належна перевірка", "дієві процедури", "підозрілі фінансові операції", "неналежна система управління ризиками", "неналежне виконання", "серйозність порушення", "протиправна мета", "незвичайно великі фінансові операції" тощо. Визначення цих понять на законодавчому рівні спростить застосування відповідних приписів закону та надасть можливість однаково трактуватись суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

2. Замороження активів. Проектом пропонується встановити, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта, заморозити активи, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та її фінансуванням. При цьому, чіткі прозорі критерії "пов'язаності" певних активів з тероризмом чи його фінансуванням у проекті не визначаються.

3. Санкції за порушення законодавства. Новим законопроектом передбачено значно більші розміри штрафів за порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу приписів закону, що може бути "непосильним" для деяких суб'єктів.

Для прикладу, штраф за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки (ідентифікації і верифікації) клієнта збільшено в 40 разів (з 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 20 000) тощо.

Читайте також: Урядовий законопроект про азартні ігри знищує класичну лотерею – експерт

Крім того, визначення санкцій за порушення, що передбачені законопроектом, а саме штрафу (наприклад, – "до 10 000 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"), може мати суттєві корупційні ризики.

Проектом також пропонується, додатково до штрафу встановити за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу "письмового застереження; анулювання ліцензії та/або інших документів, які надають право на здійснення певної діяльності; відсторонення посадової особи суб'єкта первинного фінансового моніторингу від посади". При цьому в проекті не визначено, за які види порушень встановлюється відповідний захід впливу.

Також потребують уточнення правові наслідки та строки відсторонення посадової особи суб'єкта первинного фінансового моніторингу від посади.

В Цілому законопроект покликаний "гармонізувати" законодавство у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Сподіваємося, що після впровадження дійсно ризик-орієнтованого підходу на основі конкретизованих понять, суб'єкти первинного фінансового моніторингу зможуть більш адекватно оцінювати ризик проведення фінансових операцій, а юридичні особи, фізичні особи-підприємці та прості українці не будуть мати проблем з фінмоніторингом, якщо їхні операції є прозорими.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Ірина МЕЛЬНИК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини