MENU

Розведення військ: готовність до мирного процесу чи загроза національній безпеці

773 0

Розведення військ: готовність до мирного процесу чи загроза національній безпеці

29 жовтня, о 12.00 годині, розпочався процес розведення сил у районі населеного пункту Золоте-4 Луганської області. На цьому тлі окупаційна влада оголосила "спільні навчання всіх силових структур".

Чи допоможе розведення сил досягненню миру і які загрози несе, ІА Дивись.info запитала в експертів.

Зростання протестних настроїв

"Відведення Збройних Сил України, що має  зараз фактично місце  у Золотому та інших населених пунктах, жодним чином не вирішить т.зв. конфлікту на Донбасі чи, говорячи  відвертіше, агресії Російської Федерації проти України, зокрема у спосіб створення квазідержавних утворень т. зв. ЛДНР", – вважає Василь Гулай, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації НУ "Львівська політехніка".

Він додає, що розуміючи, можливо, й щирі  мотиви окремих представників нової владної команди України досягнути миру на Донбасі, вони як відповідальні державні особи не можуть не помічати потрапляння у чергову російську гібридну пастку України, загалом, та самих себе як малодосвідчених політиків, зокрема.

"Попередні приклади відведення військ та актуальна ситуація у Золотому на Луганщині переконливо доводять, що жодного відведення війсь незаконних збройних формувань т.зв. 1 та 2 армійських корпусів "ЛДНР", а, по суті, російських окупаційних військ із долученням частини місцевих колаборантів, немає. Втрата Україною відповідних  позицій несе не тільки безпосередні небезпеки для сил ООС на передовій, але й загрожує мирному населення у "сірій зоні", що стрімко розширюється та переходить під фактичний контроль ДРГ бойовиків й  агентури російських спецслужб серед місцевого населення, будьмо відверті", – зазначає Василь Гулай.

Читайте також: "Мирний процес" у паралельній реальності: як росТВ відповідає приязній команді Зеленського

Він наголошує на внутрішньополітичних ризиках для команди Зеленського через зростання протестних настроїв в українському суспільстві загалом, а не тільки серед демобілізованих, добровольців та волонтерів, які виявляють свій власний протест чи окремих з них, які прагнуть залучити до своїх акцій політики минулого режиму, котрі, не в останню міру доклалися  до  "замороження" т.зв. конфлікту на Донбасі, зокрема  через внесення у масову свідомість українського суспільства руйнівних тез  російської пропаганди як от "безальтернативність політико-дипломатичного врегулювання конфлікту на Донбасі".

Сценарій федералізації

Натомість провідний науковий співробітник Інститут історії України НАН України Андрій Мартинов вважає, що алгоритм завершення війни на Донбасі передбачає багато кроків, а розведення військ – це тільки перший крок, який не могли з політичних причин зробити з весни 2016 року.

"На даному етапі розведення військ у Золотому і Петрівському вважається демонстрацією українською стороною політичної волі до продовження мирного процесу. Але справжні складнощі цього процесу попереду. Якщо у листопаді відбудеться саміт Нормандської четвірки, від України вимагатимуть виконання політичних умов Мінських угод (амністія учасників "ДНР-ЛНР»" врегулювання питання з виборами в окремих районах Донецької і Луганської областей, вирішення проблеми з їхнім статусом під юристдикцією України). Кожне з цих питань є вибуховонебезпечним з внутрішньополітичної точки зору в Україні", – каже Андрій Мартинов.

Він додає, що різні парламентські партії по-своєму тлумачать кожне з цих питань.

"Опозиційний блок за життя" закликає буквально виконати Мінські угоди, включно з амністією усіх, хто не причетний до військових злочинів, провести там вибори до відновлення контролю України за кордоном з РФ по його периметру, дотичного до території "ДНР-ЛНР" (це останній пункт Мінських угод) та надання цим територіям автономного статусу у складі України. Решта парламентьских фракцій вважає це суцільною капітуляцією. Видається, що РФ може влаштувати будь-який сценарій подальшого розвитку подій.

Читайте також: Зеленського й Ко обдурили заради підготовки позицій для майбутнього нападу Росії – Портников

Якщо Україна виконує Мінські угоди, фактично відбувається її федералізація, яка нівелює проблему ворожого ставлення більшості громадян України до РФ. Крім того, знімаються західні санкції з РФ, можливо, за винятком США. У випадку зриву виконання Мінських угод, РФ отримує докази перетворення України на "failed state" (падаючу державу), яка не є договороспроможною, що знову-таки ставить питання зняття санкцій ЄС з РФ. В такому разі політичний хаос в Україні може відкрити нові тактичні і стратегічні можливості продовження російської "гібридної війни» проти України", – зазначає Андрій Мартинов.

Змінюється й розподіл сил серед західних союзників України, додає науковець.

"Бундесканцлер  Меркель переживає сутінки своєї політичної кар’єри і має шанс достроково до осені 2021 залишити посаду. Президент Франції Макрон декларував стратегію союзу з РФ як контрбалансу Китаю. Президент США Трамп через «справу Байдена» опинився під загрозою імпічменту. Українське питання для нього стало політично токсичним. Тому йому байдужий будь-який із згаданих сценаріїв розвитку подій навколо Мінських угод. За цих обставин знаходження внутрішньополітичного компромісу в Україні (компромісу як мінімізації загроз сейозних ризиків і збитків) щодо виконання Мінських угод є передумовою для зміцнення зовнішньополітичних позицій. Ставки такі ж високі, як у 1917-1921, коли національні еліти продемонстрували нездатність досягнути компромісу між своїми різними фракціями, що вартувало Україні історичної поразки. Вікно можливостей може закритись вже до цьогорічного Різдва", – резюмував Андрій Мартинов.

Мінські угоди чи Будапештський меморандум

Розведення військ за "Штайнмайером" як реалізація політики Кремля безальтернативності Мінських угод, ні до якого миру в Україні не призведе, вважає  Ігор Лєднік, білоруський політик, правозахисник, відповідальний секретар Міжнародного комітету "За Будапештський меморандум!", заступник директора Інституту дослідження російської агресії (Київ), член правління Інституту Національної політики.

"Більш того, політика грубого ігнорування пріоритету принципів міжнародного права доведе до того, що незабаром ми, білоруси, які отримали завдяки українцям гарантії безпеки за Будапештським меморандумом, будемо воювати з вами в складі "союзного війська" з країною-агресором РФ.

Нагадаю, що за заявою Інституту дослідження російської агресії Служба безпеки України проводить досудове розслідування за фактом укладення Мінських угод і реалізації політики їх безальтернативність.

Йдеться про державну зраду на шкоду суверенітетові і територіальній цілісності України, її обороноздатності і державної безпеки (ч.1 ст.111 КК України) і зловживанні владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.364 КК України)", – наголошує Ігор Лєднік.

Білоруський політик вважає, що єдиний сьогодні шлях досягти миру і в Україні, і в Європі – це довести справу за "безальтернативного Мінську" до суду і в подальшому протистояти російській агресії, керуючись виключно принципами ОБСЄ, які лежать в основі гарантій безпеки України за Будапештським меморандумом.

"Росія проводить агресії не проти України, Росія проводить агресію проти регіону ОБСЄ", – резюмував Ігор Лєднік.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини