Корупціонери можуть бути усунені з посад, але їхня справа залишається жити: корупційні схеми роками приносять дивіденди їх користувачам

Боротьба з корупційними схемами та боротьба з корупціонерами – не одне й те саме. Суспільство хоче бачити за гратами корупціонерів. Водночас, корупціонери можуть бути усунуті з посад, а от їхня справа залишається жити: корупційні схеми роками приносять дивіденди їх користувачам. 

Хто і як має боротися зі схемами, та як ми можемо підвищити результативність цієї боротьби? 

Визначення "корупційні схеми" відсутнє у законодавстві, попри те, що ми ним широко користуємося. Методологія оцінювання корупційних ризиків, розроблена Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), зводить з розуму навіть досвідчених юристів, заплутуючи серед таких понять як "корупційні ризики", "чинники ризиків", "об’єкт оцінки корупційних ризиків". А от про корупційні схеми у ній нічого немає. Хоча фактично корупція проявляється саме у вигляді корупційних схем – як усталених механізмів генерування корупційних прибутків, часто закріплених у законах та підзаконних актах чи навпаки, обумовлених прогалинами законодавчого регулювання, недоліками процедур роботи органів влади чи відсутністю належного обліку, програмного забезпечення, технічного оснащення. 

Прикладами корупційних схем можемо вважати загальновідому Роттердам+ (суть: закріплення у законодавстві методики формування ціни на вугілля в інтересах відомого олігарха). Також це заробітки сервісних центрів Міністрерства внутрішніх справ України на іспитах з водіння, коли учні не з’являються на практичний іспит, підстрахувавшись $100; продаж лікарняних листків здоровим людям, які просто на місяць їдуть в Польщу збирати полуницю, прикрившись лікарняними; або ж ввезення комерційних вантажів під виглядом гуманітарки...

Більшість антикорупційних  інституцій не мають метою своєї діяльності подолання корупційних схем. Хоча по суті знищити корупційну схему можна шляхом вилучення законодавчих норм, що їй сприяють, запровадженням здорового регулювання галузі, впровадженням програмних продуктів, налагодженням обліку, забезпеченням прозорості та громадського контролю. Які ж інституції за це відповідають?

Передусім, це самі органи влади, а саме їх керівники. Звісно, якщо вони не є вигодонабувачами схем і мають політичну волю та ресурси для їх подолання.  

Також, згідно із законом "Про запобігання корупції", за формування антикорупційної стратегії відповідає НАЗК. Відповідно до Постанови КМУ №706 "Питання запобігання та виявлення корупції", у кожному органі виконавчої влади та державних підприємствах, установах та організаціях є уповноважені особи або підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції. 

Керівники органів влади обтяжені великою кількістю викликів і часто не спроможні забезпечити системну роботу з пошуку причин, через які функціонує корупційна схема, та розробити шляхи її усунення. Масштабні галузеві корупційні схеми не можуть бути здолані силами одного міністерства. А заходи з подолання корупції часто міжгалузеві.

Наприклад, вирішення проблеми вивезення лісу-кругляка під виглядом дров потребуватиме включення представників низки органів влади: аграріїв, лісників, митників, екологів, економістів та правоохоронців. Тому цей захід складно організувати у одному міністерстві, і жоден уповноважений із запобігання корупції не буде відображати його у своїй антикорупційній програмі.  

Закон "Про запобігання корупції" передбачає, що антикорупційні програми мають відображати  ключові корупційні проблеми у відповідній сфері та заходи з їх подолання. Водночас, вже згадувана Методологія оцінки корупційних ризиків, розроблена НАЗК, визначає об’єктом оцінки корупційних ризиків "функції та завдання органу влади, його посадових осіб, визначені законодавчими актами, та способи їх реалізації", а відтак звужує коло корупційних ризиків. Оскільки більшість корупційних схем виходять за межі органу влади та функціонують у галузі, якою опікується орган влади, то їх не відображають у антикорупційних програмах.

Відтак, в антикорупційній програмі МВС ви не знайдете заходів проти таких корупційних схем як "продаж" кримінальних проваджень, "кришування" правоохоронцями наркотрафіку чи замаскованого під лотерею грального бізнесу, нелегального обігу зброї чи продажу в інтернеті фальсифікованих медичних довідок, водійських посвідчень та лікарняних. В антикорупційній програмі Мінагро (зараз Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства) немає нічого про подолання корупції під час вивезення лісу-кругляку чи видобутку бурштину. А програма Міненерго ні слова не каже про спотворене корупцією тарифоутворення і так далі. 

До того ж уповноважені із запобігання корупції перевантажені іншими функціями (такими як допомога у е-декларуванні державних службовців, участь у різного роду комісіях і т.д.). А громадськість, яку орган влади на вимогу закону має залучати для аналізу корупційних ризиків, втратила інтерес до участі у подібних комісіях, оскільки справжні проблеми на них, зазвичай, не піднімаються.

Читайте також: Коррупция жива: в Польше распродают украинские права

Відтак, подоланням корупційних схем не займається ніхто чи майже ніхто. 

Водночас  така діяльність потребує певної свободи дій, повноважень, мобільних команд, якісних розслідувань, налагодження міжвідомчих комунікацій,  оперативного виділення ресурсів, єдиного координаційного центру, нестандартного підходу для пошуку рішень. Ці компетенції, можливості та ресурси навряд чи в повному обсязі наявні в органу влади.  

Отже, слід переглянути сам підхід до роботою над антикорупційними програми і подоланням галузевих корупційних схем. Бо тільки змінюючи підхід на більш дієвий можемо отримати ефективний результат.

Отож, що мало би бути зроблено:

1. Для подолання значних корупційних схем мають бути створені окремі проектні команди. 

Як у будь-якому проекті тут має бути керівник, політичний замовник, виконавці, ресурси (які у тому числі можна залучати від міжнародних донорів), детальний план зі строками та показниками виконання, проміжні зустрічі проектної команди, комунікаційна кампанія зі стейкхолдерами  – усе те, що розуміємо під управлінням проектом.

2. До проектних команд мають бути долучені кращі галузеві експерти, так само як представники органу влади чи інших дотичних ЦОВВ.

Спроможність органу влади самостійно здолати галузеві корупційні схеми видається нам примарною. Часто для цього банально бракує людського ресурсу, наприклад, фахівців, які випишуть необхідні зміни у проект нормативно правового акту. Майже завжди середня ланка держслужбовців шалено опирається змінам. Формальний та неформальний вплив бенефіціарів корупційних схем також дається взнаки.

Читайте також: Верховна Рада ухвалила закон про викривачів корупції

3. Проектна команда має працювати безпосередньо на очільника ЦОВВ та максимально публічно звітуватися про досягнення. 

Залучені до подолання корупційної проблеми фахівці мають регулярно оцінювати, коригувати правильність обраного курсу та звітуватися перед керівництвом органу влади чи керівництвом вищого рівня (наприклад, Кабміном) про досягнення, перешкоди, успіхи чи імітацію антикорупційної діяльності. А також долучати до моніторингу прогресу антикорупційної боротьби за кожним напрямком максимально широкі кола громадян.

Новий Кабінет міністрів наразі планує втілити проектний підхід для подолання визначених експертним середовищем корупційних схем. Серед антикорупційних заходів (проектів), які були напрацьовані більш як 110 громадськими організаціями на платформі ініціативи "Разом проти корупції", запропоновано кроки для подолання таких схем як: вивезення лісу кругляку, нелегальний видобуток бурштину, розкрадання на житлі для військових, нелегальні гральні автомати, корупція при отриманні водійських прав, корупція у поховальній справі та цілий ряд менших, але стійких корупційних схем – запропоновано 145 антикорупційних заходів для спільного виконання у форматі малих та великих проектів.

Наразі до міністерств спрямовано листи від секретаріату Кабінету міністрів з пропозицією провести обговорення запропонованих експертами антикорупційних заходів. За результатами обговорення будуть створюватися окремі проектні команди. Сподіваємося та віримо у те, що потенціал громадянського суспільства, чіткий план виконання конкретних антикорупційних заходів дозволить запровадити потужну хвилю дієвих змін.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube