MENU

Понад $12 млрд від "Газпрому": Вітренко розповів про нові позовні вимоги "Нафтогазу"

556 0

Детальныше щодо Заяви про захист та зустрічні позовні вимоги, яку "Нафтогаз" надіслав у Стокгольмський арбітраж.

Це продовження мого попереднього допису.

Частина 2/2.

Тепер щодо наших позовних вимог в новому арбітражі.

Перше й найголовніше – ми вимагаємо переглянути транзитний тариф.

Наше право вимагати перегляд тарифу передбачене в самому контракті. Чорним по білому. Пункт 8.7 транзитного контракту.

Попередній арбітраж не розглядав питання перегляду тарифу по суті. Він лише визнав, що запит на перегляд тарифу, який "Нафтогаз" відправив "Газпромові" влітку 2009 року, не відповідав формальним вимогам, і тому він не може розглядати це питання по суті.

Прочитавши про це в рішенні арбітражу від 28 лютого 2018 року, ми підготували новий запит щодо перегляду тарифу, який би задовольняв усі формальності (потрібно було економічне обґрунтування, розрахунки тощо), і відправили його в "Газпром" 13 березня 2018 року.

Саме із цієї дати й до закінчення контракту (1 січня 2020 року) ми зараз і вимагаємо переглянути транзитний тариф.

У відповідності до процедури, передбаченої контрактом, ми провели двосторонні переговори з "Газпромом" щодо цього питання, без особливого успіху, і тому тепер це питання має вирішувати Стокгольмський арбітраж. Знову ж таки, такий механізм вирішення суперечок визначали сторони, "Нафтогаз" і "Газпром", коли підписали контракти у 2009 році.

Перегляд транзитного тарифу схожий на перегляд ціни на газ, який провів попередній арбітраж. Його так само вимагав "Нафтогаз", а "Газпром" так само на нього не погоджувався, і тому вирішувати мав арбітражний трибунал. Він вирішив на нашу користь і переглянув ціну на газ.

Ситуація була ще схожа тим, що ми вимагали не просто зниження ціни на газ, а і зміни порядку формування (формули) ціни – замість індексації до нафтопродуктів ми вимагали індексацію до цін на хабах. Ми аргументували це тим, що порівняно із 2009 роком, коли підписувався контракт, на європейському ринку змінився порядок формування цін; у нас у контракті є посилання на європейський ринок, і тому хочемо, щоб у нас теж був новий порядок формування ціни, який би відповідав ринковій практиці.

Поважний міжнародний арбітраж погодився з нашими аргументами та змінив порядок формування ціни.

У новому арбітражі ми схожим чином вказуємо на те, що порівняно із 2009 роком відбулися суттєві зміни в порядку формування транзитних тарифів (ставки плати за транзит).

Крім того, наш транзитний тариф наразі не відповідає рівню транзитних тарифів на європейському ринку.

На графіку нижче показані європейські транзитні тарифи, якщо зробити релевантні корегування для коректного порівняння з українським транзитним тарифом – тобто всі тарифи приведені до рівних умов щодо основних факторів, які впливають на економічну обґрунтованість тарифу (завантаженість потужностей, відстань, діаметр), оскільки сторони домовлялися саме про економічні обґрунтовані тарифи.

Читайте також: Вітренко пояснив, чому "Газпром" не має рації, нарікаючи на рішення Стокгольмьского арбітражу

Зазначу, що якщо ніякі корегування не проводити (ні на середню відстань, ні на завантаженість, ні на діаметр труби) , тобто просто порівнювати опубліковані номінальні ставки плати за транспортування (транзит) газу через європейські країни з тарифом, який розрахований, згідно із формулою, у нашому транзитному контракті (на 100 км), то різниця буде ще більшою. Але ми не опортуністи, пропонуємо проводити таке порівняння коректно, тобто з усіма доречними корегуваннями.

Як ми розраховали новий тариф? По-перше, розуміємо, що було б логічним, якби порядок його формування відповідав сучасним європейським нормам. Як я зазначив вище, схожа ситуація в нас була в арбітражі за контрактом на поставку газу, й арбітраж погодився з таким принципом.

Це означає, що тариф не має бути розрахований як середнє значення тарифів інших операторів (так званий "deterministic benchmarking" або "pure yardstick"). Такий підхід іноді раніше застосовували в Європі, але наразі він не відповідає ні законодавчим вимогам, ні практиці. Застосовування такого підходу, можливо, і дало б нам навіть кращий варіант, але це все одно було б неправильно з огляду на ринкову практику.

У відповідності до умов формування тарифів на європейському ринку, законодавчо визначених умов зокрема, тариф має відображати реальні витрати оператора, якщо ці витрати відповідають витратам ефективного оператора зі схожою структурою, і брати до уваги порівняння з тарифами інших операторів тоді, коли це є обґрунтованим.

Ми розрахували такий тариф разом із авторитетними незалежними експертами. Він визначається для кожної точки входу та виходу з української ГТС (так передбачають європейські норми). Але оскільки "Газпром" відмовився застосовувати нові тарифи, то наразі логічно говорити вже про компенсацію за те, що переглянутий тариф не був застосований.

Фактично мова йде про різницю між тим, що ми отримали за транзит, і що мали б отримати за переглянутими тарифами.

Така різниця становить 11,8 мільярдів доларів (плюс відсотки). Саме таку суму ми і вимагаємо у якості компенсації.

Зауважу два моменти.

По-перше, ми навіть не вимагаємо повного покриття свої витрат. Ми застосовуємо так званий коефіцієнт оптимізації при визначенні "бази активів", тобто експерти аналізували, яка база активів була б оптимальною для гіпотетичного "ефективного оператора". Відповідно це знижує так звані витрати DORC (оптимізовані витрати на відновлювання з урахуванням зносу).

Якби ми не застосовували цей коефіцієнт, а просто би покривали всі наші витрати, но сума компенсації була б на 1,5 мільярди доларів більше.

Всі інші витрати в нас не вищі (зазвичай суттєво нижчі), ніж у гіпотетичного "ефективного оператора" (питомі витрати порівнюються з європейськими операторами).

По-друге, суттєвим складником наших витрат, які долучають у розрахунок транзитного тарифу, є витрати на так звану "прискорену амортизацію" та "знецінення" (impairment costs; у нашому випадку вони по суті не відрізняються від амортизаційних витрат). Стандартні підходи практично в усьому світі передбачають амортизацію основних засобів (газотранспортної системи) впродовж очікуваного терміну її використання.

Наразі в нас немає достатніх підстав очікувати використання української газотранспортної системи для транзиту після закінчення поточного транзитного контракту 1 січня 2020 року.

Тож ми зобов’язані нараховувати амортизаційні витрати та витрати на знецінення у відповідності до очікувань припинення транзиту.

Читайте також: Ніщо не обходиться Україні так дорого, як дешевий російський газ – Коболєв

Якщо спрощено, то актив, який міг би слугувати 30 років, ми маємо амортизувати за два роки, оскільки потім його не буде використовуватимуть.

Причому ми зобов’язані відносити ці витрати на період, поки газотранспортною системою ще послуговуються для транзиту, тобто на період дії поточного контракту.

Як ви самі чудово розумієте, використання української газотранспортної системи для транзиту зараз у руках самого "Газпрому". Наразі від нього самого залежить, чи використовуватиме він її для транзиту свого газу; чи продаватиме він свій газ європейським компаніям на кордоні Росії з Україною, щоб потім ці компанії вже самі замовляли транзит у Європу; чи розблокує "Газпром" український транзит для незалежних експортерів газу з Росії та Середньої Азії.

Таким чином, долучення таких витрат у наш транзитний тариф є як обґрунтованим із позицій сучасних умов формування тарифів на європейському ринку, так і справедливим щодо "Газпрому".

Крім того, рішення арбітражу очікується у 2021 році. Якщо до цього часу стане зрозумілим, що Україна зберегла доходи від транзиту приблизно на поточному рівні, то ми не зможемо включати у розрахунок компенсації витрати на прискорену амортизацію та знецінення. Тобто, як я кажу, це в руках "Газпрому".

І ще. І "Газпром", і пан Путін перед підписанням контрактів у 2009 році казали про перехід на ринкові й економічно обґрунтовані тарифи. І посилання на європейський ринок у контракт сам "Газпром" включив. Ну це ж не провина України, що умови формування транзитних тарифів на європейському ринку передбачають самі такі підходи, які ми використовуємо для перегляду тарифів.

Як каже російська приказка, "назвался груздем, полезай в кузовок"...

Інші наші основні вимоги (спрощено):

а) 213 мільйонів доларів (плюс відсотки) компенсації за порушення "Газпромом" зобов’язань поставляти газ за контрактом на поставку газу у період від березня 2018 року по вересень 2019-го (наступні місяці можемо додати згодом). "Газпром" мав зобов’язання поставити нам 4 млрд куб. газу 2018 року та 5 млрд кубт газу 2019-го. Але не виконав цього зобов’язання. Відповідно ми вимагаємо компенсацію за періоди, коли мали купувати газ дорожче на європейському ринку (тобто компенсувати різницю між контрактною ціною та фактичною ціною закупівлі).

б) 202 мільйони доларів (плюс відсотки) компенсації за порушення "Газпромом" зобов’язань подавати газ для транзиту не менше 110 млрд куб м на рік за контрактом на транзит газу в період із 1 січня до 12 березня 2018 року (потім має діяти компенсація за перегляд тарифу).

в) 33 мільйонів доларів (плюс відсотки) компенсації за недотримання "Газпромом" зобов’язань відбирати газ на точках виходу з української ГТС у межах, передбачених контрактом.

г) Декларація щодо поставок газу на непідконтрольні території, які "Газпром" начебто продовжує проводити. Ми просимо арбітраж зокрема наказати "Газпромові" підписати технічні та комерційні акти (приймання-передачі), які представив "Нафтогаз", без цих поставок, за весь період, коли такі акти не були підписані "Газпромом".

Сподіваюсь, з наведеного вище зрозуміло, що наші вимоги є адекватними, обгрунтованими і справедливими.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Юрій ВІТРЕНКО


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини