За даними дослідження The Economist "The Global Illicit Trade Environment Index", проведеного в 2018 році, Україна по здатності державних інституцій системно та ефективно протистояти різним проявам нелегальної торгівлі займає 76 місце з 84 країн, проаналізованих у цьому дослідженні.

Варто наголосити, що за даними компаній – членів Європейської Бізнес Асоціації, у 2018 році ринок фальсифікованої або нелегально ввезеної продукції складав приблизно: 40% кави та кавової продукції (близько $25 млн), 60% алкогольних напоїв (близько $400 млн), 25% агрохімічної продукції (близько $200 млн), 50%-70% побутової техніки та електроніки по окремим категоріям ($300 - 400 млн). І даний перелік не є вичерпним, до нього можна додати ще: паливно-мастильну продукцію, побутову хімію, лікарські препарати, тощо, пише у своєму блогі для НВ.Бізнес координатор проекту з торгівлі кавою Європейської Бізнес Асоціації Сергій Вербов.

Читайте також: Эта информация перевернет ваше сознание

Словом, виробництво та розповсюдження на внутрішньому ринку України фальсифікованої продукції для багатьох індустрій залишається дійсно проблемою.

Зокрема, компанії – члени Асоціації, які є виробниками та дистриб’юторами кавової продукції, вже неодноразово зверталися до державних органів із проханням вжити заходів для захисту споживачів від придбання підробленої кавової продукції. Зокрема, до Держпродспоживслужби та Національної поліції України щодо зупинення стихійної торгівлі фальсифікованою продукцією на відкритих ринках та в мережі інтернет. Крім того, до попереднього керівництва ДФС щодо зупинення імпорту кави за заниженою митною вартістю та до Кіберполіції щодо припинення діяльності інтернет-сайтів, де продається фальсифікована продукція, тощо.

Іншим питанням до Уряду, що також було одним з ключових повідомлень від бізнесу за минулі роки та обговорювалось під час чисельних зустрічей бізнесу із представниками різних державних органів, у тому числі і правоохоронних, було питання порушень на митниці (імпорт товарів за заниженими інвойсами, контрабанда підакцизної продукції, тощо).

За даними аналітичного дослідження, проведеного компанією Pro Consulting у 2018 році, частка імпорту кави за заниженою митною вартістю протягом 2016−2017 років становила приблизно 30% від загального обсягу імпорту розчинної кави в Україну. За оцінками компаній – членів Асоціації, втрати бюджету від реалізації таких імпортних схем лише за 2016−2017 роки складають понад 200 млн грн митних платежів та понад 450 млн грн податкових надходжень за рахунок ухилення від оподаткування при подальшому перепродажу.

Читайте також: Грузия: возрождение утерянного производства чая. ФОТО

До речі, заниження митної вартості на імпортовану кавову продукцію, яка є сировиною для незаконного фасування розчинної кави в пакування відомих світових брендів та її подальше розповсюдження в мережі інтернет та через відкриті ринки, є основними проблемами кавової індустрії вже не один рік – на цьому представники Європейської Бізнес Асоціації наголошують вже більш 5 років.

Озираючись на минулі роки, відсутність ефективного способу вирішення цієї проблеми зі сторони колишніх керівників ДФС та правоохоронних органів вже почали викликати певну зневіру у представників бізнесу.

Водночас, представники кавової індустрії відзначають, що наразі ситуація на митниці почала поступово змінюватися – невеликі компанії-імпортери в останні місяці почали імпортувати в Україну каву по економічно обгрунтованій ціні, що дає надію на виведення кавової індустрії з тіні. Тож дякуємо нинішній команді ДФС за побудову ефективного діалогу із бізнесом та сподіваємось на подальшу якісну співпрацю задля створення в країні рівних правил гри.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube