Нікого не хочу образити, але ми ще нічого не виграли, ми шостий рік в інформаційній війні тільки програємо.

Ми програємо не тільки інформаційну війну, ми програємо битву за наших громадян України, які вимушені були залишитися на окупованих територіях.

На окупованих територіях Донецької і Луганської області не транслюється жодного нашого телевізійного каналу, також немає жодного радіосигналу, однак псевдореспубліки транслюють нам своє радіо практично по всім населеним пунктам двох областей.

Читайте також: Мирослав Гай: Сивохо – загроза для національної безпеки України

У всіх містах та крупних селищах на окупованих територіях терористи друкують і випускають тисячами примірників свої місцеві газети, де доброго слова немає щодо України вже шостий рік.

Люди розгублені, вони не знають правди, вони не знають, що буде завтра.

Про це свідчить саме вчорашня моя розмова з жінкою окупованого Донецька:

– Декілька днів, як вийшла не пенсію, нарахували на Ваші! гроші 1600 гривень.

– Цю пенсію нарахували українські пенсійні органи?

– Ні, це наші республіканські, в нас жінки на пенсію можуть йти в 55 років, а у вас пізніше.

– Як ви взагалі там живете?

– Діти покинули Донецьк та Україну, бо з того, що ми бачимо та чуємо, не потрібні ми ані нашим республіканським керівникам, ані вашій владі. Живемо одним днем.

Читайте також: Зеленський і Донбас. Треба називати речі своїми іменами

І це освічена жінка, мешканка Донецьку, яка до війни мала стійку проукраїнську позицію, але жодна позиція без підтримки не встоїть, а, на жаль, як у неї, так й у тисяч інших наших громадян, її не було.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube